Буремний дух
Буремний Дух, у немічному тілі, Що лиш прокляття сипле день від дня. Навколо всі чомусь закостенілі, А Він шукає світла навмання. Несправедливі зносяться на гору, Ну а про вірних я вже і забув; Почувши спів пекельно-ангельського хору, На Гіндукуші чорт старий зітхнув. Чи ми є люди? А чи я людина? Чи я душа, що тіло рве до бою? Така, чи не така та вся країна, Яку ми величаємо - Святою? Буремний Дух - все риба б'є об кригу. Все серце рветься крізь сибірський ліс. Чекає дня, що принесе відлигу, Та день лиш вітер з півночі приніс.
2024-01-17 21:35:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2019