Буремний дух
Буремний Дух, у немічному тілі, Що лиш прокляття сипле день від дня. Навколо всі чомусь закостенілі, А Він шукає світла навмання. Несправедливі зносяться на гору, Ну а про вірних я вже і забув; Почувши спів пекельно-ангельського хору, На Гіндукуші чорт старий зітхнув. Чи ми є люди? А чи я людина? Чи я душа, що тіло рве до бою? Така, чи не така та вся країна, Яку ми величаємо - Святою? Буремний Дух - все риба б'є об кригу. Все серце рветься крізь сибірський ліс. Чекає дня, що принесе відлигу, Та день лиш вітер з півночі приніс.
2024-01-17 21:35:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2669
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4869