"Для творчих людей"
Сам собі і друг і кат! Незабутий персонаж, що гуляє по книжках.. Все писав страждальну ліру. Та страждати треба вміти! І писати про болюче, треба вміти ще подати.. Тут Рубаї не достатньо, більше слів треба писати.. Та писати не пером, і не ручкою з чорнилом. Треба серцем все писати.. Серце-є твоїм вітрилом! А любовні мелодрами, ті що пишуть всі томами.. Їх писати теж не легко! Треба знати досконало, що зачіпить за живе, а що сльози подарує.. Твори ці-ще та наука! А пейзажні ті вірші, що описують тут всі! Вони також, не з легких творів.. Описати все довкола-це ще та складна робота! Та жалітися не треба! Треба-більше, краще, аж до неба! До зірок ось тих яскравих, що так світять у ночі. Ти пиши мій друг, товариш.. Збережи свої вірші...
2023-06-05 23:56:56
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Вийшла чудова присвята) Дійсно письменництво - це зовсім не легко. Це багато праці, роздумів, словників. Це самодисципліна та пошук себе. Це вміння бачити прекрасне в цьому світі, та бажання донести іншим через призму поезії чи прози.
Відповісти
2023-06-06 04:49:44
1
Честер Фінч
@Н Ф Так і є. Дякую за відгук)
Відповісти
2023-06-06 09:03:50
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2567
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10221