"Для творчих людей"
Честер Фінч
Сам собі і друг і кат! Незабутий персонаж, що гуляє по книжках.. Все писав страждальну ліру. Та страждати треба вміти! І писати про болюче, треба вміти ще подати.. Тут Рубаї не достатньо, більше слів треба писати.. Та писати не пером, і не ручкою з чорнилом. Треба серцем все писати.. Серце-є твоїм вітрилом! А любовні мелодрами, ті що пишуть всі томами.. Їх писати теж не легко! Треба знати досконало, що зачіпить за живе, а що сльози подарує.. Твори ці-ще та наука! А пейзажні ті вірші, що описують тут всі! Вони також, не з легких творів.. Описати все довкола-це ще та складна робота! Та жалітися не треба! Треба-більше, краще, аж до неба! До зірок ось тих яскравих, що так світять у ночі. Ти пиши мій друг, товариш.. Збережи свої вірші...
2023-06-05 23:56:56
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Вийшла чудова присвята) Дійсно письменництво - це зовсім не легко. Це багато праці, роздумів, словників. Це самодисципліна та пошук себе. Це вміння бачити прекрасне в цьому світі, та бажання донести іншим через призму поезії чи прози.
Відповісти
2023-06-06 04:49:44
1
Честер Фінч
@Н Ф Так і є. Дякую за відгук)
Відповісти
2023-06-06 09:03:50
1
Інші вірші поета
Поема "Козак та Пані" Частина 2 "Руїни часу" "Коли мені не допоможуть ці вірші" "Так хочеться"
Інші поети
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2509
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2222