"Для творчих людей"
Сам собі і друг і кат! Незабутий персонаж, що гуляє по книжках.. Все писав страждальну ліру. Та страждати треба вміти! І писати про болюче, треба вміти ще подати.. Тут Рубаї не достатньо, більше слів треба писати.. Та писати не пером, і не ручкою з чорнилом. Треба серцем все писати.. Серце-є твоїм вітрилом! А любовні мелодрами, ті що пишуть всі томами.. Їх писати теж не легко! Треба знати досконало, що зачіпить за живе, а що сльози подарує.. Твори ці-ще та наука! А пейзажні ті вірші, що описують тут всі! Вони також, не з легких творів.. Описати все довкола-це ще та складна робота! Та жалітися не треба! Треба-більше, краще, аж до неба! До зірок ось тих яскравих, що так світять у ночі. Ти пиши мій друг, товариш.. Збережи свої вірші...
2023-06-05 23:56:56
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Вийшла чудова присвята) Дійсно письменництво - це зовсім не легко. Це багато праці, роздумів, словників. Це самодисципліна та пошук себе. Це вміння бачити прекрасне в цьому світі, та бажання донести іншим через призму поезії чи прози.
Відповісти
2023-06-06 04:49:44
1
Честер Фінч
@Н Ф Так і є. Дякую за відгук)
Відповісти
2023-06-06 09:03:50
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2484
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9196