"Доля"
Я звертався до долі: -Ти пробач помилявся.. Та все доля казала: -Помилки лиш початок! І вже на рік став я "старшим". Десь і мудрість придбав випадково.. Та напевно підробку продали мені. Я в місцях цих невипадковий.. Я звертався до долі: -А що далі чекає мене? Та вже доля моя, все мовчала.. І мовчання це, багато сказало мені. Збережу я вогонь для початку..
2022-12-14 22:49:34
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Цікавий сенс й розповідь. ( не вірю я в долю)
Відповісти
2022-12-15 12:55:57
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1703
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3897