"Душа у вогні, немає сили більше"
Душа у вогні, немає сили більше, Скоріше у сідло та на простори гнати! Вже вечір плив, мене лишив з собою, Висіла ніч, біля моєї хати. Думки мої, вже розлились рікою.. А з ними я, пливу за небокраєм. Запам'ятав я образ цей, який мені такий близький. І зорі недосяжні, і ці степи широкі. Я залишив у пам'яті своїй.. Серед високих гір, шукав я порятунку. Втікав від злих, засмучених думок. І ця рівнина у полі, вже заспокоює серце моє.. Цей шум нестерпний, хоч трохи помовчить..
2023-06-21 22:03:45
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую вам, це справді так, природа надихає!
Відповісти
2023-06-22 08:07:07
1
Н Ф
Крутий вірш👍
Відповісти
2023-06-22 20:59:21
1
Честер Фінч
@Н Ф Дякую
Відповісти
2023-06-22 20:59:39
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1064
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097