"Остання людина на Землі"
Я зійшовши з коня, оглядав все навколо. І дубові ліси, і чарівні протоки. Вітер у полі, розвіяв всі болі мої.. Серед степу широкого, і гір цих могутніх, все продовжував далі я йти. Незабутні пейзажі, світанок на Сході. Всю дорогу мені простягли.. На шляху зустрічав, я чимало всього. І квітучі сади, і покинутий дім. Вже не чути у ньому, ні співу, ні сміху.. Тільки спогади ці, відчуваю в повітрі.. Тут криниця засохла, а там ферма пустує.. Де знайти тут живих? Хоч живі тут існують? Все продовжуваю йти я по стежці, а на ній немає слідів.. Де всі люди, хоч хтось тут вцілів? І ось мені зустрілась людина, я в неї спитав: Де всі люди? Чому тут так тихо? Та чоловік, опустивши голову промовив мені: Люди зникли, а я залишився.. В один день всі розвіялись вітром у полі.. Я питав у Бога: -Чому я залишився? Та він, не промовив ні слова.. Вже напевно йому набридло це все.. Всі ці війни, страждання та болі.. Називали мене тут пророком. Залишив він мене одного..
2023-06-18 14:42:52
1
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16146
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12733