Поема "Розмова зі страхами" Частина 1
Честер Фінч
(Поет) Я знову бачу вас, страхи мої.. Від вас, бажаю я втекти. Але вже досить втеч, та боротьби. Ми з вами розібратися повинні! Чому вчиняю помилки? Засумнівався? Чи ви в цьому невинні? І як зробити перший крок, не боячись відмови? Чому так важко? Проясніть мені! (Страхи) А ти хлопчина нас образив, гадаєш просто бути сміливим? А ми? А якже ми? На кого ти, вже нас покинеш? Тремтить рука, коли пишеш твори, і голос вже хрипкий стає, коли співаєш.. Це ми наш друже, це все ми! Без нас, би ти давно сміливим став! Забувши нас, втрачаєш помилки.. Хіба ж це погано? Скажіть мені.. Я мрію стати вільним від ваших дорікань.. В житті мені, ви ніяк не допомогли! А тільки гірше, став я жити.. Від вас вже користь, не знайти..
2023-05-25 23:11:33
3
0
Інші вірші поета
"Дорога" "Край Землі" "Над горизонтом" "Не жалкую"
Інші поети
Fantasy Queen
@clear_argent
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5170
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3118