Поема "Розмова зі страхами" Частина 1
(Поет) Я знову бачу вас, страхи мої.. Від вас, бажаю я втекти. Але вже досить втеч, та боротьби. Ми з вами розібратися повинні! Чому вчиняю помилки? Засумнівався? Чи ви в цьому невинні? І як зробити перший крок, не боячись відмови? Чому так важко? Проясніть мені! (Страхи) А ти хлопчина нас образив, гадаєш просто бути сміливим? А ми? А якже ми? На кого ти, вже нас покинеш? Тремтить рука, коли пишеш твори, і голос вже хрипкий стає, коли співаєш.. Це ми наш друже, це все ми! Без нас, би ти давно сміливим став! Забувши нас, втрачаєш помилки.. Хіба ж це погано? Скажіть мені.. Я мрію стати вільним від ваших дорікань.. В житті мені, ви ніяк не допомогли! А тільки гірше, став я жити.. Від вас вже користь, не знайти..
2023-05-25 23:11:33
3
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2261
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4735