Поема "Розмова зі страхами" Частина 1
(Поет) Я знову бачу вас, страхи мої.. Від вас, бажаю я втекти. Але вже досить втеч, та боротьби. Ми з вами розібратися повинні! Чому вчиняю помилки? Засумнівався? Чи ви в цьому невинні? І як зробити перший крок, не боячись відмови? Чому так важко? Проясніть мені! (Страхи) А ти хлопчина нас образив, гадаєш просто бути сміливим? А ми? А якже ми? На кого ти, вже нас покинеш? Тремтить рука, коли пишеш твори, і голос вже хрипкий стає, коли співаєш.. Це ми наш друже, це все ми! Без нас, би ти давно сміливим став! Забувши нас, втрачаєш помилки.. Хіба ж це погано? Скажіть мені.. Я мрію стати вільним від ваших дорікань.. В житті мені, ви ніяк не допомогли! А тільки гірше, став я жити.. Від вас вже користь, не знайти..
2023-05-25 23:11:33
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5633
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2321