Поема "Розмова зі страхами" Частина 1
(Поет) Я знову бачу вас, страхи мої.. Від вас, бажаю я втекти. Але вже досить втеч, та боротьби. Ми з вами розібратися повинні! Чому вчиняю помилки? Засумнівався? Чи ви в цьому невинні? І як зробити перший крок, не боячись відмови? Чому так важко? Проясніть мені! (Страхи) А ти хлопчина нас образив, гадаєш просто бути сміливим? А ми? А якже ми? На кого ти, вже нас покинеш? Тремтить рука, коли пишеш твори, і голос вже хрипкий стає, коли співаєш.. Це ми наш друже, це все ми! Без нас, би ти давно сміливим став! Забувши нас, втрачаєш помилки.. Хіба ж це погано? Скажіть мені.. Я мрію стати вільним від ваших дорікань.. В житті мені, ви ніяк не допомогли! А тільки гірше, став я жити.. Від вас вже користь, не знайти..
2023-05-25 23:11:33
3
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2947
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4787