"Що таке людяність?"
Честер Фінч
На милосерді я сижу в пустій кімнаті, І темрява вже друг мені, І це неправильно.. Навезіть мені побільше психо - терепевтів Я став розумніший, І це неабияк налякало. Люди не люблять людей, На кордоні з собою Краще посиджу в темряві, Тут ніхто мене не помітить Не побаче боротьбу із собою. Ти егоіст, нарцис, любиш лиш себе! Я тебе ненавиджу! Позвони комусь, а кому? Знову не правий, знову все не так! Знову створюю нових героїв, А світ намагається, зробити з мене потвору... Що таке людяність?
2024-09-05 18:14:08
4
0
Інші вірші поета
"Збережи мій дім" "Хай зникає з твоїх очей" "Серед Гір" "Ти до мене прийшла наче з казки"
Інші поети
Olim
@_Olim_
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1946
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11978