"Бувай журба моя"

Честер Фінч

Бувай журба моя, мій страх який завжди зі мною.. Я вже прощаюсь, з вами назавжди! І недовіра, яка була зі мною.. З тобою ми, по різні полюси! Який чудовий день, без спалахів гніву. Без руйнування власних почуттів.. І ці сади-добра, любові та надії.. Я залишу назавжди у собі! Бувай журба моя, мій страх який завжди зі мною.. Я не повернусь, у ваші сплетені пастки.. Пройдуть роки, я постарію.. Але залишусь, вірним я собі!

2023-06-21 22:37:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Честер Фінч

@Lexa T Kuro Я радий що моя творчість вам до вподоби) Це мене мотивує, та захоплює, дякую вам❤️

Відповісти

2023-06-22 08:15:24

Lexa T Kuro

Пишіть - це Ваше!🔥👍

Відповісти

2023-06-22 08:20:21

Н Ф

Надзвичайно чутливо написано. Красиво.

Відповісти

2023-06-22 21:07:55

Інші вірші поета

"Вітер змін" "Руїни часу" "Пишу тобі листа" "Поема Відлюдник"

Інші поети

Anntuanetta

@Anntuanetta

.اليا.

@Aliasir

bandagemaniac

@bandagemaniac

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4980

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1959