"У неволі думок"
Честер Фінч
У неволі думок, все сиджу в самоті. Все собі щось планую, забуваю пожити.. Із криниці дурниць, все черпаю, черпаю.. І свідомі думки, відганяю я геть.. А коли стану вільним, від журби та туги? Цей страждалець, мені, неймовірно набрид.. Як стати щасливим? Розірвати тенета! Цих складних, творчих, ілюзій своїх..
2023-07-12 16:38:16
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
🤩... Я вже звикла до цих чудових віршів, але кожен раз зачаровуюсь ними👏
Відповісти
2023-07-12 18:39:14
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую, радий що дивую вас❤️
Відповісти
2023-07-12 18:40:03
1
Lexa T Kuro
Усіх людей, я гадаю, переслідують подібні думки періодами... Дякую, тепер я розумію, що не одна така). Мені допомогають позбутися таких думок цікаві світлі люди та улюблені справи... Природа також надихає на Життя!) Нових натхнень! Світлих думок! Цікавих шляхів!
Відповісти
2023-07-13 10:13:39
1
Інші вірші поета
"Втеча" "Випий зі мною хоч кави" Любов Поема "Розмова зі страхами" Частина 1
Інші поети
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2419