"У неволі думок"
У неволі думок, все сиджу в самоті. Все собі щось планую, забуваю пожити.. Із криниці дурниць, все черпаю, черпаю.. І свідомі думки, відганяю я геть.. А коли стану вільним, від журби та туги? Цей страждалець, мені, неймовірно набрид.. Як стати щасливим? Розірвати тенета! Цих складних, творчих, ілюзій своїх..
2023-07-12 16:38:16
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
🤩... Я вже звикла до цих чудових віршів, але кожен раз зачаровуюсь ними👏
Відповісти
2023-07-12 18:39:14
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую, радий що дивую вас❤️
Відповісти
2023-07-12 18:40:03
1
Lexa T Kuro
Усіх людей, я гадаю, переслідують подібні думки періодами... Дякую, тепер я розумію, що не одна така). Мені допомогають позбутися таких думок цікаві світлі люди та улюблені справи... Природа також надихає на Життя!) Нових натхнень! Світлих думок! Цікавих шляхів!
Відповісти
2023-07-13 10:13:39
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2197
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3568