"У неволі думок"
Честер Фінч
У неволі думок, все сиджу в самоті. Все собі щось планую, забуваю пожити.. Із криниці дурниць, все черпаю, черпаю.. І свідомі думки, відганяю я геть.. А коли стану вільним, від журби та туги? Цей страждалець, мені, неймовірно набрид.. Як стати щасливим? Розірвати тенета! Цих складних, творчих, ілюзій своїх..
2023-07-12 16:38:16
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
🤩... Я вже звикла до цих чудових віршів, але кожен раз зачаровуюсь ними👏
Відповісти
2023-07-12 18:39:14
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую, радий що дивую вас❤️
Відповісти
2023-07-12 18:40:03
1
Lexa T Kuro
Усіх людей, я гадаю, переслідують подібні думки періодами... Дякую, тепер я розумію, що не одна така). Мені допомогають позбутися таких думок цікаві світлі люди та улюблені справи... Природа також надихає на Життя!) Нових натхнень! Світлих думок! Цікавих шляхів!
Відповісти
2023-07-13 10:13:39
1
Інші вірші поета
"Подарована небом" Поема "Старовинний Дім" Частина 1 "У одвірках душі" "Пустеля мрій"
Інші поети
Lone_Wolf
@Lone_Wolf
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1759