Le messager
Pour lui, rien de bien intéressant. Il repousse tout ce qui lui entoure, vous regarde, et dit : « Ferme-là. » Il n'aime ni qu'on le touche, ni faire le messager pour les autres. Pas solitaire, mais pas mondain, il est juste je-m'en-foutiste, laxiste, indifférent. Il vous regarde, mais ne tient pas compte de ce que vous valez, ni de ce que vous dîtes, pour lui, rien n'est important. Il oublie ce qu'il ressent. Qui il est. Mais reste indifférent, car c'est le messager.
2020-11-11 15:14:09
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Ooooh mais J'adore ta plume ! Tu écris si bien ! Et le poème est magnifique ✨💛
Відповісти
2020-11-11 15:38:45
Подобається
CyberKy
@KAYSEE Un très grand merci à toi, ça me touche beaucoup ❤
Відповісти
2020-11-11 15:40:07
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4725
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2659