Марія, дівчинка, котру знайшов Арсен, вміло стала хакером Сією. Впевнено пройшла в ТЦ. Для неї це були легкі гроші. Прийти, передати дані й піти. Вона не знала, що за нею стежать люди Арсена. І не лише вони.

Її смикнуло, коли вона побачила юнака з синяками на лиці. Він недобре глянув на неї. Дуже недобре...

Піднялась на останній поверх. Зайшла у вбиральню підкрасити губи. Молода брюнетка в червоному платті, майже як у неї, зайшла слідом. Приязно всміхнулась.

- А ти дійсно схожа на мене, — сказала вона.

- Я не розумію, — розгубилась Марія.

- Розумієш. Тобі ж за це заплатили.

Марія швидко дістала телефон. Потрібно зателефонувати Арсену. Але, як на зло, її телефон завис. По дисплею пішли криві лінії.

- Зробимо наступним чином...

***

Зустріч пройшла, як і планувалось. Олександр Скрипаль осліпив її блискучою посмішкою. Імпозантний блондин у світлому костюмі з розстібнутою на грудях сорочкою. Він поводився галантно. Марія навіть заспокоїлась в його присутності. Арсен обіцяв їй людей, щоб пригледіли за нею. Але їх ніде не було.

Чомусь згадався той чоловік з синяками на лиці та недобрим поглядом. Але це дурниці, а перед нею сидить такий красень. Потрібно буде знайти його в соцмережах потім.

Все пройшло тихо. Марія відкрила ноутбук, взяла флешку Олександра і швидко скопіювала все на неї.

На тому й попрощались. Олександр ще раз їй всміхнувся і встав з-за столу. Марія підвестись не встигла. До неї сіла Анастасія.

- Ти молодець, — простягнула їй конверт. — Нічого складного, правда?

- Я все ще не розумію...

- Нічого й не треба розуміти. Передаси Арсену привіт від Сплячих Собак.

Марія не могла знати, що крім записів на флешці ще троянський кінь, написаний особисто Сією. Вона перелякалась і дозволила Сії підключитись до ноутбуку. Не могла знати, що варто буде Олександру Скрипалю, або будь-кому зі Світла під'єднати флешку до комп'ютера і все. Cert.ua матимуть туди доступ. А коли Світло зрозуміє все, то буде пізно.

Геннадій вчора надіслав повідомлення, сказавши, що контрактом на Оксану Розвадовську займеться компанія Легіон, оскільки Сплячі Собаки потрапили під слідство. Скрипаль не заперечував, бо Легіон мав дістати для нього те, що перед тим вкрав Віктор. Тож і злість терористів впаде на Арсена і його людей.

Анастасія підвелась і покрокувала геть, залишивши Марію без пояснень. Вона просто пішак, їй того знати не треба.

***

Віктор чекав на вулиці. Настя ствердно кивнула і вони мовчки пішли до машини.

- Знаєш, що я подумала? — сказала по дорозі. — А за чиїм замовленням ти поліз в ту компанію? Якось все так наклалось. Співпадіння?

- Спитай у шефа. Мені він не сказав.

- А щось взагалі сказав?

- Так. У нас є нове замовлення. Але тобі буде нудно.

- Знаєш, ми ледь не допомогли терористам. Я поки хочу нудну роботу. А ти?

Віктор мовчки відкрив їй дверцята машини.

***

Геннадій прийняв виклик по вайбері. Дзвонив Стацюк.

- Все готово. – одразу заявив Гриб.

- Знаю. Знаєш, що той шукав?

- Не встиг поцікавитись.

Насправді ще й як встиг. Розвадовська Оксана була ведучим інженером у НАН. Її розробка стіни від криптоволів допомогла б уникати хакерських атак від не зовсім дружнього сусіда. Але Світло вирішили привласнити це собі. Оксана єдина хто мала б доступ до цього. Тому й з'явився такий собі красень, Олександр Скрипаль, котрий хотів обманом знати про неї все. Далі діло амурної техніки. Серце не хакнеш.

- То ми чисті?

- Ви ніколи не будете чисті. Скажімо так: ви поки можете займатись своїми справами. Мені є чим зайнятись. Поки що. Але я з вами не закінчив. Не прощаємось...

Зображення Тіні зникло. Геннадій вилаявся. Не прощається він. Переглянув скопійований файл з даними на ціль. Хотів видалити, але передумав в останню мить. Нехай поки побуде в них. Раптом замовника харківського викрадення даних це теж зацікавить...

- Побачимо – відповів пустоті. – Хто з ким не прощається...

Кінець.

Примітка Автора.

Всі права захищені. Матеріали про методи хакерів взяті з вікіпедії. Дещо навмисне спрощене. Будь-які збіги, проста випадковість. Твір є авторською вигадкою. І дякую, що прочитали!