Крадіжка даних не обмежується лише сидінням за комп'ютером. Іноді треба чекати. Іноді вчасно діяти. Доводиться бачитись з жертвою безпосередньо. Але в той час, як крадіжка матеріальних речей мала свою міру покарання в залежності від вартості — крадіжка цифрових даних все ще була предметом диспуту...

Двері з шумом відчинились. Геннадій з Феліксом зайшли у камеру. Віктор сидів за столом склавши руки немов у молитві. Під оком здоровий синець, на брові накладені шви. Нижня губа тріснула і з неї все ще стікала цівка крові.

- Ми скористаємось цим, – прошепотів Фелікс.

Геннадій промовчав. Дістав телефон, підключився через нього до камер спостереження. Охорона не скоро помітить, що ця вийшла з ладу. Віктор мовчки підняв на них червоні очі. Фелікс та Геннадій вмостились навпроти нього.

- Тобі інкримінують незаконне проникнення, крадіжку даних, нанесення важких тілесних, спротив працівникам кіберполіції. Це все для мене дрібниці, вийдеш під заставу. Але моя людина прошепотіла щось про мережевий тероризм. А це вже серйозно.

Віктор мовчки глянув на свого шефа. Той про всяк перевірив чи глушить його смартфон сигнал камери.

- Коли я дізнався, що саме ти виніс, було пізно, – Геннадій не відводив погляду. – Та компанія отримала контракт від оборонки на розроблення софта для відстеження безпілотників.

Віктор ледь помітно кивнув. Саме це він і тягнув з серверів: демо-версію, початковий код – все, що могло знадобитись замовнику.

- Тільки ось замовник промовчав про те, звідки в них контракт. А це вже серйозно. Вони зламали шифрування на телефоні чи нетбуці?

Тост заперечно похитав головою. Поганий спеціаліст, котрий не шифрує свої гаджети від незаконного проникнення. Настя постаралась на славу, але навіть вона не могла зробити все повністю безпечним. Це лише питання часу. Тоді cert.ua вже не буде з ними гратись — запакують всіх.

- В нас є компромат на суддю, – прошепотів Фелікс. — Тож ти вийдеш під заставу. Головне, продовжуй мовчати.

- Нас підставили, – хриплим голосом сказав Віктор. – Дуже серйозно.

Це Гриб розумів і без нього. Політика Собак чітко говорила про мораторій на оборонну промисловість. Перейти цю межу і ніхто не буде з ними гратись – тільки цифрові сліди від них і залишаться. Але жадність завадила Геннадію витратити час на перевірку клієнта. Занадто сильно він хотів обставити конкурентів. І тепер cert.ua влаштувала погоню за Віктором харківським метрополітеном. Зловили його доволі легко. Віктор розібрався ще з двома оперативниками прямо у вагоні метро. Уклав ще одного на сходах. І ось, коли він вибігав з переходу та перебігав дорогу – його збила машина. Хлопці точно розрахували швидкість: щоб і цілий залишився, і спротиву не чинив. А прийшов до тями він вже тут.

Його гаджети зараз розшифровуються і лише питання часу, коли сюди прийде старший оперативник Борис Стацюк та приведе слідчого – оголошувати підозру. Геннадій знав, що буде саме так. Знав, що Стацюк обожнює доводити свою роботу до кінця. І ось, його шанс притиснути сплячих собак.

Як у воду дивився. Двері камери відчинились і зайшли два працівники. Один худий, в білій сорочці та чорних штанах. На миршавому обличчі окуляри. Під пахвою біла тека. Іншого всі в Сплячих собаках знали добре. Кремезний, широкоплечий з лисою головою та кам'яним виразом обличчя. Чорна футболка обтягувала м'язисте тіло. Колишній працівник спецпідрозділу Альфа. Борис Стацюк на прізвисько Тінь, власною персоною.

- Ми розмовляємо з клієнтом! — обурився Фелікс. — Ви порушуєте адвокатську таємницю.

Насправді все це зіграє на руку Собакам. Фелікс подасть клопотання у відповідь, перевищення службових повноважень.

- Справа серйозна, — грубим голосом відповів Тінь. — Тож на адвокатську таємницю можемо не зважати. Вам грозитиме довічне ув'язнення за тероризм.

- Це ще треба довести! — обурився Фелікс, але Геннадій поклав руку йому на плече.

- Борисе, — тихо сказав він. — Я знаю, що ти непідкупний. Знаю, що принциповий. І знаю, що ти б не заявляв це з порогу, перевищуючи службові повноваження просто так.

Борис промовчав. Слідчий пройшов до них і кинув на стіл теку. І безцеремонно вийшов за двері. З ними залишився лише Тінь. Вони чекали, що то матеріали справи, але прізвище було не Віктора.

- Це ваш наступний замовник, — сказав, коли за слідчим зачинились двері. — Зараз товариш слідчий повернеться вже з матеріалами Віктора Мар'юк. Трішки тонша тека, але вистачить, щоб закрити ваше кодло довіку...

Фелікс делікатно кашлянув. Пухкими руками взяв теку. Розкрив. Віктор глянув на блідого Геннадія. І зрозумів, що Тінь не бреше.

- Ми мали зустрітись з ним в Києві, — обережно промовив.

- Знаю, Мартиненко Анастасію бачили в одному з торгових центрів. На кого вона збирала інформацію?

Відповісти Геннадій не встиг. На телефон прийшло сповіщення від Насті. Гриб, у нас неприємності.