2d Всесвіт
(18+)
Буденні справи - просто нудить... Й отруту виплесну у відра й вірші... Веселі речі геть забуду. І з кожним роком буде усе гірше... На сторінках і на екрані Тіла, политі маслом й хтиві... І тягнуть губи там неповнолітні І думають, що так красиво... І надивившись, ман'ячіють, Ті , хто давно батьками мали бути... Але чомусь ще досі скачуть, З неповнолітніми, розкутими... Хаос... Так ти любив це слово... Тепер тримай його в реалі... Щодня, листаєш, як сторінки книги, Щоразу - нову кралю...
2019-10-09 21:59:28
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1994
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8374