З чого все почалося
Новий колектив
Перший день школи
Друзі та моя кузина
В іншому світі
Зустріч з графом
Розпити про сестру
Отакої!..
Чудовий день
Невелика проблемка...
Дрібна чи серйозна проблема?
Мисливці
Що буде далі!? Невже...
Яка ж я дурепа...
Нічого собі....
Все скінчено
Життя не має сенсу...
На справді я...
Нічого собі....
Ось і новий день... Я прокинулась зовсім іншою. Батьки у мисливців і я навіть не знаю живі вони,  чи вже ні; а Рей тепер знає,  що я, Вампір. Сподіваюсь,  він нікому не розповість про це.

Як добре,  що сьогодні вихідний.  В школу йти непотрібно, і в мене повно вільного часу.  Спробую знайти батьків!  Раптом продзвенів дверний дзвінок.
– "Ого,  хто це може прийти в таку ранню пору?  на годиннику ж 09:34. Блін,  брат досі спить...  ну та то ясно. А раптом мисливці!? Ну добре,  щось придумаю."

Я відчинила двері. Я, була трохи шокована... 
На порозі стояв Рей. 
– Привіт,  можна? – першим заговорив хлопець.
– Привіт.  А та, звісно. Проходь. – відповіла я.
– Вибач,  що так рано.  В мене просто є деяка інформація...  стосовно твоїх батьків.
– Несподівано...  Але непотрібно було приходити так рано. До речі,  звідки ти знаєш де живе мій брат?
–...  Це довга історія...  Стосовно мисливців...  вони можуть бути лише в одному місці.  Переважно вони живуть біля цвинтарів. 
– А в нашому містечку лише один цвинтар! Я мушу туди піти.  Тих людей я впізнаю,  а от будинків треба обійти чимало...
– Це небезпечно. Я йду з тобою.

Це було дуже несподівано.  Ну ок.  Ми пішли до цвинтаря.  Може хто не знав,  цвинтар – це кладовище.
© Еріка Ангел,
книга «На справді я...».
Все скінчено
Коментарі