Життя не має сенсу...
Що лишається робити вампіру, який втратив близьких? Так, нехай вампіри неживі, не мають пульсу, їх неможливо вбити, і нехай багато хто вважає що вони безсердечні і в них немає душі.., але це не так. Вони мають серце, здатні кохати, радіти, плакати, сміятись... А що на рахунок Вероніки?
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Трохи заспокоївшись я піднімаюсь на ноги, а Рей притримує мене за руки допомігши піднятись з землі. Я червона, як помідор, але це незамітно через те що я плакала.
Я вже вирішила, що робитиму.
– Життя немає сенсу... – схлипуючи кажу я. – вже немає...
– Звісно, що має. – сказав Рей.
– Ні, вже кінець. Все втрачено... – відходжу в сторону і починаю шукати будь-який гострий дерев'яний предмет. Рей, здається зрозумів що я задумала...
– Не потрібно. Вероніко, припини.... – попросив він, але я продовжила пошуки.
– Я не хочу більше жити... – сказала я. – Краще померти...
– Роні, все налагодиться. Все буде добре, лише живи... – благальним голосом сказав мені Рей.
– А сенс? Вже немає потреби...
– А як же твій брат?
– Він дорослий... Все зрозуміє.
– А мене на кого покидаєш?
– Пробач, але немає бажання жити...
– Роні, прошу....
– Я... Я вже все вирішила – знову плачучи, говорю я.
– Роні, я... Я кохаю тебе. Прошу, не покидай мене...
– Рей... – я шокована... Що ж робити? Блін... – я теж кохаю тебе. Але ж я – вампір... Як?
– Яка різниця, вампір ти, чи ще хтось? Ти це ти, і я кохаю тебе...
– Рей...
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Трохи заспокоївшись я піднімаюсь на ноги, а Рей притримує мене за руки допомігши піднятись з землі. Я червона, як помідор, але це незамітно через те що я плакала.
Я вже вирішила, що робитиму.
– Життя немає сенсу... – схлипуючи кажу я. – вже немає...
– Звісно, що має. – сказав Рей.
– Ні, вже кінець. Все втрачено... – відходжу в сторону і починаю шукати будь-який гострий дерев'яний предмет. Рей, здається зрозумів що я задумала...
– Не потрібно. Вероніко, припини.... – попросив він, але я продовжила пошуки.
– Я не хочу більше жити... – сказала я. – Краще померти...
– Роні, все налагодиться. Все буде добре, лише живи... – благальним голосом сказав мені Рей.
– А сенс? Вже немає потреби...
– А як же твій брат?
– Він дорослий... Все зрозуміє.
– А мене на кого покидаєш?
– Пробач, але немає бажання жити...
– Роні, прошу....
– Я... Я вже все вирішила – знову плачучи, говорю я.
– Роні, я... Я кохаю тебе. Прошу, не покидай мене...
– Рей... – я шокована... Що ж робити? Блін... – я теж кохаю тебе. Але ж я – вампір... Як?
– Яка різниця, вампір ти, чи ще хтось? Ти це ти, і я кохаю тебе...
– Рей...
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(3)
Життя не має сенсу...
Воть іто класний розділ, так тримати!
Відповісти
2018-10-24 11:49:46
1
Життя не має сенсу...
@Mari Mey дуже приємно 😊
Відповісти
2018-11-04 19:29:09
1
Життя не має сенсу...
Тобто їй немає для кого жити . А як же її дідусь 😥😟😟😟😟😥
Відповісти
2021-02-12 07:04:04
Подобається