Новий колектив
В понеділок я була вдома й допомагала батькам. Сьогодні вже вівторок.
Тато відвіз мене до школи. Ще раз попередив про секрет, і поїхав на роботу. Так, він знайшов нову роботу, тому ми мали переїхати.
І ось я стою перед дверима до класу. Як же страшно... До мене підходить чоловік років 39 на вигляд. Директор, здається. Я з ним привіталась і ми з ним трохи поговорили, а потім ми з ним зайшли до класу.
– Шановний 10-А. Відтепер ця юна леді навчатиметься в вашому класі. – сказав директор, вказуючи на мене. Продзвенів дзвоник на урок, тому директор пішов. А я так і зосталася стояти перед усім класом. Відчуваю, що мої щоки починають горіти. Ах, як добре, що прийшов учитель!
– О, то це ти новенька? – звернувся він до мене. – Можеш представитись класу?
– Т-так, звісно. Мене звати Вероніка Лотшер. Мені 15 років. До цього жила в... Черкасах. Люблю грати на гітарі, та надаю перевагу футболу. Рада познайомитись з усіма вами. – відповіла я. Розповівши про себе, учитель сказав щоб я, сіла на вільне місце. Що ж, у мене є вибір: або я сяду біля розфуфиреної блондинки, або біля милої дівчинки в окулярах, або ж можу сісти за останню парту до високого, як мені здалося, темноволосого хлопця. Що ж, сяду коло тої миленької дівчини.
А тепер про найгірше...
Керолайн – розфуфирена блондинка. Псує колектив разом зі своєю свитою. Причепилася до мого одягу.
Ненсі – Завжди ходить з Керолайн. Має чорне, як смола, волосся та зелені очі. Красива, але ж...
Карлі – Мила, світловолоса леді. Як я зрозуміла, вона – чірлідерша. Власне не лише вона, а і Керол, Ненсі, староста класу та такі самі "моделі" з інших класів.
Тато відвіз мене до школи. Ще раз попередив про секрет, і поїхав на роботу. Так, він знайшов нову роботу, тому ми мали переїхати.
І ось я стою перед дверима до класу. Як же страшно... До мене підходить чоловік років 39 на вигляд. Директор, здається. Я з ним привіталась і ми з ним трохи поговорили, а потім ми з ним зайшли до класу.
– Шановний 10-А. Відтепер ця юна леді навчатиметься в вашому класі. – сказав директор, вказуючи на мене. Продзвенів дзвоник на урок, тому директор пішов. А я так і зосталася стояти перед усім класом. Відчуваю, що мої щоки починають горіти. Ах, як добре, що прийшов учитель!
– О, то це ти новенька? – звернувся він до мене. – Можеш представитись класу?
– Т-так, звісно. Мене звати Вероніка Лотшер. Мені 15 років. До цього жила в... Черкасах. Люблю грати на гітарі, та надаю перевагу футболу. Рада познайомитись з усіма вами. – відповіла я. Розповівши про себе, учитель сказав щоб я, сіла на вільне місце. Що ж, у мене є вибір: або я сяду біля розфуфиреної блондинки, або біля милої дівчинки в окулярах, або ж можу сісти за останню парту до високого, як мені здалося, темноволосого хлопця. Що ж, сяду коло тої миленької дівчини.
А тепер про найгірше...
Керолайн – розфуфирена блондинка. Псує колектив разом зі своєю свитою. Причепилася до мого одягу.
Ненсі – Завжди ходить з Керолайн. Має чорне, як смола, волосся та зелені очі. Красива, але ж...
Карлі – Мила, світловолоса леді. Як я зрозуміла, вона – чірлідерша. Власне не лише вона, а і Керол, Ненсі, староста класу та такі самі "моделі" з інших класів.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
Новий колектив
Продууу 😣!
Відповісти
2018-07-21 12:30:26
1
Новий колектив
А ти випадково не про мене пишеш???
Все співпало на ура.
😂
Но мені не 15.
Відповісти
2020-07-21 07:38:05
Подобається