Life's Philosophy II
I Relax, and read the lyrics of this poem, Sip your wine and feel the diction in its realm, Be not afraid of the fear of unknown realm, It may come but dont die in your whelm, Live life, explore and appreciate the gleam. II Exhale and inhale your breathe in the manner of its seconds, Wake from your sleep nursing you to snore aloud like coins Come back to reality, come back to life from the world of groins, There's more with the living than your subconscious loins, Try to see it this way and depart from committing purloins, It's your life, you should live it like an icons. III Stay off from all bad riles, Leave behind negative vibes, Skip doubts, know you can erase lies, Put tomorrow aside, it will come in like piles, Cause for every breath you should feel when you arise, Dine with the nature, and feel the fragrance of another future smiles. IV Take away the beauty of today in every sorrow, Customize yourself for tomorrow, Feel it, live it, its a wonderful world without hollow, Bask in it, smile and dance in the realm of a better tomorrow. But remember tolerance makes the world glow. . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-08-06 08:14:09
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12463
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4883