Сенс
Олександр Фолдов
Марно шукати, І прагнути нових вершин. Краще душу свою врятувати, Краще любих веселих днин. Мати певність у «завтра», Знати що жив не дарма, Або, що ціль якась, але була. Без цілі нічого нема. Жити для себе, Радіти послугам світським. Подумай: «а воно тобі треба?» Усі так чи інакше помрем. І хто зна що буде далі? Де і куди попадем. Без сенсу в житті, Ми світла все рівно не знайдем.
2021-11-11 21:54:13
4
0
Інші вірші поета
Небо голубе нед нами Невідомі долі Осінь казкова пора Небесна битва 1
Інші поети
montelude
@montelude
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2589
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6240