Пісня
Генрі крадієць сенсу
Мій Особистий Протест Волі Прапора Чорного Догори Особистості Болі Час від часу Секунда до секунди Припів Це мій протест проти людства! Мене вважають помилкой! Мене зітруть як той бруд з підвіконня Та я залишусь жити на даху! Протест на даху! Мій Особистий Протест Розлад Психічне Порушення Законо Слухняного Звіра
2023-01-29 15:16:56
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
цікава пісня
Відповісти
2023-01-29 15:20:46
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей можливо, це просто було в неопублікованих. Але мені більш подобається вважати це віршом під назвою пісня, біль концептуально напевно
Відповісти
2023-01-29 15:22:07
1
Генрі крадієць сенсу
дякую)
Відповісти
2023-01-29 16:06:00
Подобається
Інші вірші поета
Кумедка Кут Янгел .два.нуль. картинка у вікні Крик із закритими очима
Інші поети
Mehmet Ó
@mehmet
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11196
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2222