Нескінченність.
Генрі крадієць сенсу
Радіо. Крапка. Крапка. Хвилина. Біль у якіїсь невідомій частині Біль неопознаного об'єкту Я не ховаю, пане, секрету Я не ховаю дима шматки Я не ховаю питання і пил Я не ховаю мистецтва доз Псіхоз. Не ховайте собаку у дощ... Не красивих коханнецьких поз Псіхоз. А я так ніжно любив собаку Що навіть зрадив свого кота Я змушував пити чай незнайомців Я злий? Чи занадто добрий? Я хто? Я покохав? Не дозвольте же, пане Дивитися в очі чужі і рідні Я як людину вас розглядаю Як хвилину бутття думок Крапелька. Крапає вниз поступово Знизу вверх. Ліків болі. А я так хотів бути синім морем... А тепер я просто слимак. Якось так. Вашу руку мені не тримать Я не вмію тримати в руці навіть небо Що вже про вашу руку казать. - Це поганий вірш - Я знаю - Я вам вибачаю. - Я теж. - Ви виглядаєте стомленим... - Та якось так склалося... - Вам корисно відпочити - Можливо - Я спішу. - А я вже нікуди не спішу. Занадто багато часу. Занадто багато секунд. - Так це ж добре. - Безумовно. У світі не так вже багато доброго, щоб про це мовчати. - Ви тому і кохаєте казки? - Я тому і кохаю вас. 📻📻📻📻🪗🎷📻📻📻🪇🪘🎷🪗📻📻📻🔕🔇🔇🔕🔇
2023-08-28 12:03:33
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Проникливий, чуттєвий
Відповісти
2023-08-28 13:14:04
1
Генрі крадієць сенсу
дякую) є таке
Відповісти
2023-08-28 15:25:03
Подобається
Генрі крадієць сенсу
@Н Ф дякую ♡°•
Відповісти
2023-08-28 15:25:11
1
Інші вірші поета
Сон, де світ ідеален - мені напевно, наснилось 36367 Крик із закритими очима Вірша про мою кішку або Антична Муза Кажи того, чого не можна (розмова з людиною)
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2480
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11409