Нескінченність.
Радіо. Крапка. Крапка. Хвилина. Біль у якіїсь невідомій частині Біль неопознаного об'єкту Я не ховаю, пане, секрету Я не ховаю дима шматки Я не ховаю питання і пил Я не ховаю мистецтва доз Псіхоз. Не ховайте собаку у дощ... Не красивих коханнецьких поз Псіхоз. А я так ніжно любив собаку Що навіть зрадив свого кота Я змушував пити чай незнайомців Я злий? Чи занадто добрий? Я хто? Я покохав? Не дозвольте же, пане Дивитися в очі чужі і рідні Я як людину вас розглядаю Як хвилину бутття думок Крапелька. Крапає вниз поступово Знизу вверх. Ліків болі. А я так хотів бути синім морем... А тепер я просто слимак. Якось так. Вашу руку мені не тримать Я не вмію тримати в руці навіть небо Що вже про вашу руку казать. - Це поганий вірш - Я знаю - Я вам вибачаю. - Я теж. - Ви виглядаєте стомленим... - Та якось так склалося... - Вам корисно відпочити - Можливо - Я спішу. - А я вже нікуди не спішу. Занадто багато часу. Занадто багато секунд. - Так це ж добре. - Безумовно. У світі не так вже багато доброго, щоб про це мовчати. - Ви тому і кохаєте казки? - Я тому і кохаю вас. 📻📻📻📻🪗🎷📻📻📻🪇🪘🎷🪗📻📻📻🔕🔇🔇🔕🔇
2023-08-28 12:03:33
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Проникливий, чуттєвий
Відповісти
2023-08-28 13:14:04
1
Генрі крадієць сенсу
дякую) є таке
Відповісти
2023-08-28 15:25:03
Подобається
Генрі крадієць сенсу
@Н Ф дякую ♡°•
Відповісти
2023-08-28 15:25:11
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15829
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5079