Сон, де світ ідеален - мені напевно, наснилось 36367
Генрі крадієць сенсу
Мені наснилось, що світ ідеален, що око не косить, що риба не пахне - мені наснилось, що вчора прекрасно а завтра я не забуду... Мені наснились зелені дерева, кольорові фломастери - сім три вісім! Дай бог всім щастя, дай бог здоров'я - мені наснились такі бігборди, мені наснились дорожні знаки на котрих були щасливі обличчя. У тому сні не було телебачень - по радіо більше нема реклами, і кішки вночі тихенько храплять - і зорі зі мною мовчать і мовчать... Мені наснився кумедний С О Н В котром кохання не було з тобой. Напевно мені наснилось. Ш К О Да.
2024-02-03 08:26:03
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
water IredGkPT7.8
А мені наснилось що в мене був відкритий перелом і коли я рухав рукою з ліктя вилазила кістка та купа гною, ще мені н снилось як мене вбивають ударом бити по голові й я заливаючи все кров'ю падаю до долу.
Відповісти
2024-02-08 09:46:18
1
Генрі крадієць сенсу
@water IredGkPT7.8 підсознання показує вам ваши страхи. Це нормально.
Відповісти
2024-02-08 11:12:44
Подобається
Інші вірші поета
Павук Алексій Миколаївич (диалог у ванній кімнаті) Вірша про мою кішку або Антична Муза Художня назва Я помер
Інші поети
Анастасія
@_Anastasia_YL
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3642
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11195