Сон, де світ ідеален - мені напевно, наснилось 36367
Мені наснилось, що світ ідеален, що око не косить, що риба не пахне - мені наснилось, що вчора прекрасно а завтра я не забуду... Мені наснились зелені дерева, кольорові фломастери - сім три вісім! Дай бог всім щастя, дай бог здоров'я - мені наснились такі бігборди, мені наснились дорожні знаки на котрих були щасливі обличчя. У тому сні не було телебачень - по радіо більше нема реклами, і кішки вночі тихенько храплять - і зорі зі мною мовчать і мовчать... Мені наснився кумедний С О Н В котром кохання не було з тобой. Напевно мені наснилось. Ш К О Да.
2024-02-03 08:26:03
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
water IredGkPT7.8
А мені наснилось що в мене був відкритий перелом і коли я рухав рукою з ліктя вилазила кістка та купа гною, ще мені н снилось як мене вбивають ударом бити по голові й я заливаючи все кров'ю падаю до долу.
Відповісти
2024-02-08 09:46:18
1
Генрі крадієць сенсу
@water IredGkPT7.8 підсознання показує вам ваши страхи. Це нормально.
Відповісти
2024-02-08 11:12:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16360
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13208