Перечень
Генрі крадієць сенсу
- Це що? - Перечень. - Чого? - Що треба піти купити. - До того магазу? - Все вірно. - Може, я сходжу куплю? - Ось перечень. - Так, так... Від себе додам ще? Мені треба купити хату Купити треба машину Трохи сенсу, солодку вату Я собі куплю іншу дружину Куплю слухняних дітей Я куплю собі другу машину Я куплю пакет старих речей Я куплю кішку біля під'їзду Веселого пса во дворі Я куплю дитинство щасливе Я куплю вдосконалість мрій Я куплю собі білу лікарню Дуже ввічливих лікарів Я куплю собі поряд пекарню Кав'ярню, та перукарню Та куплю трохи сірників Я куплю собі яркі спогади Я куплю собі щастя людське Я куплю собі перше кохання Я куплю платівку пісень Я куплю непривітний соціум Я куплю депутата собі Я куплю президента країни Я куплю собі гарні сни Я куплю собі кілограми Найрозумнішого ай кью Я куплю собі діагроми Я куплю собі трохи тиші Я купить зобов'язен море Я куплю собі мандарин Я купить зобов'язен пінгвінів Я куплю собі апельсин Я куплю собі свою країну В ту країну прапор куплю В ту країну куплю я щастя В ту країну куплю комарів Я куплю нескінченне літо Я куплю коротеньку зиму Я куплю найтеплішу осінь Я куплю чудову весну Я куплю собі більше часу Я куплю собі пластелину З пластелину я зроблю світ весь В котром зможу знов купувать Я куплю собі нескінченність Я куплю гуманойдів собі Я куплю собі телебачення Я куплю свої думки Треба також купити гроші Щоб на них я міг купувать Я куплю магаз, не забути... - Не забудь про перечень. - Так, купити сіль. - Так.
2023-03-09 08:35:42
2
0
Інші вірші поета
Це хронічне. Її-бо капчик. 777 Мовчання. Крапка з комой. Крапка. Радіо, забороняю, добре, будь ласка. 13.444
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1190
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1182