Пролог
Розділ1
Розділ 2
Розділ 3
Розділ4
Розділ 5
Розділ6
Розділ 7
Розділ 8
Розділ9
Розділ10
Розділ11
Розділ 12
Розділ13
Розділ14
Розділ 2
Сьогодні перший навчальний день.
Училище було не дуже велике адже тут вчилися лише діти з великих родів та багатих сімей(яких було мало).
В училищі є пари  для темних, для світлих та спільні. Сьогодні дві пари з моєю групою, одна зі світлою та одна в якій моя група, світла, група Гарльстона(п'ятий курс) та світлі п' ятий курс.
Я та Мед третій курс(вона світла), хоча моя сестра і на два роки молодша але вона випередила програму, хоча при цьому не була заучкою.
  Пари світлих та темних ставлять разом, тому що зараз інтереси реансів співпадають, тому що дозволили шлюби між темними та світлими, ще якихось п'ядесят років тому це було строго заборонено і реанси були або лише з уміннями бою та їзди, або лише співали та танцювали.
Перша пара  основи вбивства. Ні,ми не будемо вбивати, тут вчать чого трапляються вбивства, які наміри та як уникнути цього, ця пара іде один семестр на третьому курсі.
Хто взяв цього нудного викладача? Хто придумав цю пару?! Нам розповідають  те, що й так зрозуміло і всі знають.
Друга пара. Спільна зі світлими. Я вам скажу не такі уже й безневинні ці біленькі, деякі з них ще гірше за темних. Ось ця блондинка, хто їй дав титул світлої? Таке відчуття, що вона зараз дістане ніж і всіх тут пере ріже. Ця пара уже цікавіше, хлопці постійно жартували, викладачка теж кидала неоднозначні жартики, а Мед, я гадала, що моя сестра не така пошлячка, вона та її подруги постійно підтримували ці жарти. Правознавство, здавалося, що повинно було бути ще нудніше ніж на попередній парі, але весела викладачка все виправила.
Третя пара. Лише наш курс. Філософія, розбираємо не правильні слова темних мудреців 18-того століття.
Я познайомилася з своїми однокурсниками, веселі люди, як виявилося у нас багато спільного, чесно я зразу подумала що вони занудні, а потом як почали сипатись жартики. Хлопці почали переводити слова мудреців у смішні сценки, виклачачка на них кричала:
-Я зараз на вас якусь мудрість випробую! - кричала товстенька жіночка.
-О ні! - кричав Рет та падав на коліна приложуючи руку до сердця.
-Не вмирай коханий, - пропищав Дір.
-О май лав! Я.. еее.. цей во, - запутався Рет.
-Не цей во! Прошу немцей во! - уже кричав Дір.
Викладачка обурено дивилась на цих придурків, а учні сміялись.
Всередньому в групу входило десять чоловік.
Ми з дівчатами сиділи в роздягальні.
Остння пара, в яку входило чотири групи, танці.
Я коли жила в Східній Реані не думала, що у мене буде скільки друзів. В моїй групі дев'ять чоловік, чотири дівчини, я, Юко, , Діана та Моана(сестри з роду Акайя) , та п' ять хлопців, Дір, Рет, Жан, Рік та Нерей.
Єдине, що не нравилось, що дівчата, частина з світлих та частина з темних, робили вигляд ніби вони тут головні, причому дві із них просто були дочками якихось бізнесменів і їх абсолютно не колихало, що їхні татусі підчиняються нашим родам.
Продзвенів дзвінок.
Поки тепло заняття проходять надворі.
Хлопці уже були надворі.
Викладали хореографію сімейна пара,блондинка та шатен,імена не запам'ятала.
-Перші п' ять пар ми розглянемо танго та бодемо вставляти сучасні рухи та танцювати під сучасні пісні, в більшості латиноамериканські(Despasito).
Нас розділили на пари. Мене поставили разом з Гарльстом,точніше він танцюючими рухами підійшов до мене та сказав:
-Моя сестро! Ти танцюєш зі мною! - та поправив своє каштанове волосся.
З нашого роду лише в двох світле волосся, в більшості воно каштанове або темно-коричневе(як у мене). Також на дисятиліття у дитини з великого роду виявляється ще один колір волосся та очей, але їх ми стараємося не виказувати, адже це чудовий засіб маскування, також проявляється якась аномальна здатність, у мене мої темні хвилясті середньої довжини коси змінюються на срібні прямі та довгі , янтарні очі на темно філетові, а аномальна здатність це дощ любої сили від малесенького до велечезної грози ось тут і допомагає пісня, недавно, ще якихось 60 років назад виявилося, що пісня допомагає керувати цей дар, коли співати цю пісню можна окремо змінювати кольори волося та очей або без змін керувати аномалією.
Танцювали ми під пісню, якоїсь співачка, не з нашої паралелі, пісня називається "Hasta la vista". Прикольна пісня, потрібно її скачати.
Ми плавно танцювали та виляли бедрами.
Потім всі думали які рухи вставити, коли дівчина співала "Что ты творишь ,Мишэль? Ну остановись.Столько в жизни ещё будет этих" Аста ла віст"".
Всеж ми додумали танець,вийшов даже нічого. Правда, як виявилось оті дві які випендрювалися і не з великих родів були, як я кажу брьовнами.
Після пар ми вирішили нашою групою відсвяткувати початок навчального року.

Ми домовилися зустрітись в центрі.
Чую знайомі голоси які співають:
-Тополиный пух, жара, июль! - це наші хлопці, несумнівалась.
Я підійшла, не було лише сестер та Жана з роду Ренс.
-Катаріана,Катаріана,любов моя єдина! - співав Рет(його банько інвестор), цей пацан постійно веселий наче під наркозом.
-Не дуже вийшло, - сказала я.
-А я старався, а ти! Розбила мені сердце, - він взявся обола руками за сердце, як сьогодні на парі, а потім підійшов до однієї з сестер, які щойно підійшли до нас, та положив Діані на плече руку та проспівав: а ты меня любишь?
Дівчина напевно почула наші останні слова та  відповіла:
-А я кажу ніііі, ааааа-у неї чарівний голос.
-Ви такі панькані, що це жахіття!
-Коханий, а як же я?! - знову пищав Дір з роду Ренс.
-О май лав! Я немцей во!
Хлопці продовжили сценку, яку почали на філософії.
-Що знову? - запитав Жан, який щойно прийшов, він був шатеном з голубими очима з роду Ернс, в них там всі або блондини, або шатени.
Вечір пройшов пречудово.

Я довго не могла заснути перебираючи спогади про вечір та закінчуючи думками про те яке волосся зарактерне для якого роду.
Ми, Мюлехени маємо каштанове та темно-коричневе волосся.
Акайя- блондини та цевеличка частина з відтінками рудого.
Ернс- блондини та шатени.
Ренс - чорне та шатети. Не знаю чому, але ми постійно сварилися з родом Ренс, у нас підписаний мирний договір, голови сімей дружать, але учні постійно сварятьчя та б'ються, яорні відкрито показуюють свою антипатію, а світлі просто ігнорують або не показують емоцій(хоча Мед буває ще гірше чим всі темні разом взяті), попри це я та Дір здружилися.
Мої думки перейшли на те, що кожен великий рід, наш так точно, з темних виховує вбивчі машини, ось я наприклад, якщо мені дають завдання вбити, то я беру сприц з екстерном і якщо людина винна то вбиваю (совість не дозволяє вбити бнзневинниз і то напевне через те, що до шести років виховували, як світлу, тому що батьки обоє світлі), а якщо пригрозити то можу і руку зламати, а якщо незамітно то обіцяю що їхня смерть скоро прийде, завжи дотримуюсь свого слова навіть якщо вони немали гріха. А ось зі світлмх воскрешальні машини, щоб могли воскресити темних, якщо вони уже не справляються, у нас в середньому в десять років уже воскрешвли з каменем смерті, а у двінацять практикувались без, хоча це дууже складно.
Мої думки заполонили батьки. Мене в чотири роки забрали на Реану, мої матьки живуть в іншій паралелі, я інколи їх відвідую, але це рідко, на одну пору року можу неділю в них побути. Я та Меделейн з одної паралелі,наші батьки рідні брат та сестра,по них ми Мюлехени, а інші двоє батьків, моя мама та її тато, не мають жодного стосунку до великих родів, вони дізнались про існування інших паралелей лише тоді коли нас з Мед забирали сюди.
Я зрозуміла, що я засинаю тож влаштувалась позручніше, але мій мочовик сказав "Привіт, як справи? .", спрацював закон підлості, лише після того, як я виконала його умови змогла заснути.




















© Datk Kigot,
книга «Срібноволоска».
Коментарі