Я, Катарін Наомі Мюлехен. Входжу до ради старших (сімейна рада, беру участь в засіданнях, до ради старших входять з 16 до 25 років).
На нашій паралелі в прямому смислі чотири сторони і це я не про чотири величні сім'ї. Чотири материки і на кожному є кордони великмх сімей і також незалежні кордони, на незалежних кордонах закони приймають усі ради великих сімей.
Сьогодні я вертаюсь на частину Західної Реани. До семи років я була тут, і мала вчитися тут, але я і мої три старших брата(не рідні), їм тоді було по дев'ять років, ми ледь не підірвали один із наших замків, нас вирішили розселити, щоб ще щось не утнули.
Я-чорний реанс. Я люблю танці та бої, а також вехову їзду, не лише на конях, та стрільбу з різних видів вогнепальної зброї(і з лука теж люблю).
Тут на західній частині, посправжньому рідні для мене Мед та Гарс, а якщо повністю називати Меделейн Ейлн Мюлехен(двоюрідна сестра, світла) та Гарльстон Мюлехен(троюрідний, темний(або чорний)).
Два роки навчання я вчилася заочно і не наповну, тому що удосконалювала бойові техніки та все інше, що потрібно темним реансам.
Ви замитаєте "Навіщо темним танці?", а я відповім "Танець розвиває пластику і те як ви відчуваєте своє тіло. Танці потрібні не для того, щоб культурно проводити час, танці допомагають в боях, задопомогою пластики ви з легкістю відвернетесь від удару.".
Що до співів, то пісня домомагає сконцентруватися. Держати свої емоції при собі, це дуже важливо.


Нарешті я приїхала.
Один із наших замків, як завжди велично стояв. З одної сторони чорний, а з іншої білий, із чорної сторони стояв праліс, який створював велику тінь, зі сторони білих були клумби (феее, ненавиджу квіти, хіба, що польові ще так собі) та фонтани.
Моя кімната, це зрозусіло в чорній частині, в  чорних кімнатах була напівтемрява, чим ближче до світлих тим світліше, але моя кімната  сама темніша, що мені подобається.
В моїй кімнаті все виконано в бордових та темно-червоних відтінках. Нічого лишнього. У великій кімнаті було велике та м'яке ліжко, збоку від ліжка вікно з якого був вид на наш праліс, комод, тумбочка для речей, стіл та чотири стільця(якщо хтось прийде). Також до моєї кімнати(як і до всіх кімнат старших) додавалася ванна, не сильно велика, в ній поміщалась ванна, умивалиник над яким дзеркало, тумбочка та полочки для речей та унітаз(трон так би мовити).

Зараз буде обід. Спускаюсь в нашу їдальню.
О, тут вже повно моїх родичів, точніше двадцять троє.
Головою цього замку був мій прадід Нерлок(дивне ім'я), він знає, що я прибула. Он там Гарс біля Фелікса(теж брат) сидить, піду до них.
-А що ви тут робите,-запитала я ніби ми кожен день бачимось.
-Кат! Ти тут? - Гарс налетів на мене з обіймами.
-Я скажу тобі більше. Я тут назавжди.
-Да?! - на лиці мого брата була довжелезна усмішка від вуха до вуха. Напевне вернулись часи де ми постійно, щось чудимо, але не вистачає Арта з Людом(не Люда а Людвік) , теж мої брати.
-Потрібно піти переховати ключі від зброярні, - усміхнувся Фел.
-Хіба це поможе? - запитала я.
-Напевне ні, - відповів він обіймаючи мене.
За обідом ми багато розмовляли та сміялись, з нами за столом була ще наша сестра Ніра, столи в їдальеі позраховані на 4-6 чоловік.
-А де Мед? - запитала я у наших сестер з якими вона спілкувалася.
-Пішла  до себе в кімнату.
-Зрозуміло, - відповіла я одній з близнючок, не розбираюсь де хто.
Що ж пізніше побачу її, а зараз потрібно речі розібрати.

Весь день я розбирала валізу, потім пішла та прийняла душ(над ванною ота шланга з круглою штукою для душу),передала документи, які мені сказали перевезти.
Скоро вже вечеря, там і найду свою невловиму сестру.
Мед мала середні за довжиною коси каштанового кольору та сіро-зелені очі.

Зайшовши в їдальню я найшла очима  дівчину, вона сиділа в компанії близнючок. Я підійшла до неї зі спини.
-Бу! - крикнула я, а Мед злякано підскочила.
-Кат! - вона почала мене обіймати.
-Я теж рада тебе бачити, але ти зараз мене задушиш.
-Ти надовго? Коли приїхала? Чому не казала, що приїдеш? - почала розпитувати сестра.
-Назавжди. В обід. Хотіла зробити сюрприз.
Повечеряла я в компанії сестер.
Ввечері зібрала всі необхідні речі для завтрішнього дня в училищі.
Заснути перед першим навчальним днем не так уже й легко.
Зорі за моїм вікном сяють дуже красиво,на їхньому фоні праліс виглядає ще величніше.