Червоні стіни
Червоні стіни й білявий відблиск У темному коридорі забракло місця Там, де нас двоє. Особливий запах і грайлива постать, Якими лиш насолоджуюсь потай. Тендітні лінії збліднілих від смутку рук Пригортали до себе, збиваючи серця стук. Розмовний тембр відлунням за душу трима. Найкращий спосіб забути - це той, якого нема. Червоні стіни, рожеві панелі, Білявий відблиск у темному коридорі. В порожній кімнаті нас двоє, Де я малювала нам зорі. 20.08.2022
2022-11-21 14:53:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1614
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8884