Hic jacet
Зникнути зі Всесвіту й карт,
Зникнути з радарів, табло та зі списків.
Залишити собою спорожнілу нішу,
Цілковиту тишу
Й епітафію, неможливу стерти
чи замінити на якусь зовсім іншу,
Про іншу людину або взагалі якусь річ чи подію.
Зникнути прокладеними лініями й позначками,
Полишеними мандрівниками,
Що вирушали на прикриті ділянки душі флером.
Зникнути чіткими орієнтирами,
відзначеними на місцевості яскравими знаками,
помітними навіть у темряві.
Зникнути звідусіль, мов летучий газ, мов вітер.
Викликати помилку в просторі та його системі.
Мати навколо себе наповнену труну слізьми,
Подарунками «на пам‘ять»,
аби й порожнечі тепер залишити щось про себе.
На жаль, порожнечі вже не буде до цього діла,
Вона лиш лежатиме в труні й подумки благатиме про відправлення всіх листів,
написаних у цей мовчазний для інших період.
Світи життя й смерті занадто віддалені й відірвані один від одного,
Аби налагоджувати між ними зв‘язок
і намагатися доторкнутися словом чи думкою до тих, хто пішов.
Зникнути зі Всесвіту, карт, радарів, табло й зі списків,
Та чи зникнути з пам‘яті хоча б однієї людини гарячій згадці в остиглій ззовні,
але так і не змертвілій зсередини шкірі?
Vale et me ama
01.01.2023
*Виноска*
Hic jacet [ік йацет] - тут лежить.
Епітáфія - надмогильний напис.
Флер - 1) тонка, прозора, переважно шовкова тканина, 2) напівпрозорий покрив; серпанок.
Прикривати флером — робити що-небудь невиразним або таємним, надавати чому-небудь певної загадковості.
Vale et me ama [вале ет ме ама] - прощавай і люби мене (заключна фраза листів у стародавніх римлян).
2023-12-02 11:18:34
0
0