Свічках

Юлія Ципляк

Зустріньмось при свічках, у напівтемряві, Де на ґноті між спатимуть вже демони. Ми їх палитимемо вдвох, вони хай спатимуть. Чи ти дозволиш мені вбити їх крилатими? Прошу, зустріньмось при свічках, за воскоґратами. Я розтаватиму від полум’я, вмиратиму, Аби воскреснути в останньому багатті - Твоєму серці - спаленій кімнаті. 04.11.2022 Світлина https://t.me/silentflat

2022-11-28 19:11:59

Інші вірші поета

Додому Відтята --- •••- • •-• Killed rue

Інші поети

D. K.V.

@d_kv

Vasylynaa

@vasylyna0qw

Любов

@lyubov_gladunyak

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3225

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16384