Свічках
Юлія Ципляк
Зустріньмось при свічках, у напівтемряві, Де на ґноті між спатимуть вже демони. Ми їх палитимемо вдвох, вони хай спатимуть. Чи ти дозволиш мені вбити їх крилатими? Прошу, зустріньмось при свічках, за воскоґратами. Я розтаватиму від полум’я, вмиратиму, Аби воскреснути в останньому багатті - Твоєму серці - спаленій кімнаті. 04.11.2022 Світлина https://t.me/silentflat
2022-11-28 19:11:59
1
0
Інші вірші поета
Додому *** Між ребер Постріл
Інші поети
Poor_Sara
@Poor_Sara
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4154
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13435