Жага до життя
Пророкувата мить настала,
Стрибок у вічність вже настав.
Так довго я цього чекала,
Коли б весь сніг і лід розтав.
Усмішка тепла не сповзає
З твоїх багряних тепер щік,
Вона, палаючи, вже знає,
Що треба, аби чоловік
Радів життю та й знав: не марно
Ці дні проводить в світі він.
Кохання нас знаходить вчасно,
Вмить позбавляючи руїн,
Що встигли в серці вже з’явитись,
Їх заліковує любов.
Вона скрізь може опинитись,
Підігріваючи всю кров
Та повертаючи до тяги
Сміливо жити без вагань.
Кохання надає звитяги,
На краще вічних сподівань!
27.08.2021, 3:00
2021-09-05 09:41:19
3
0