Жага до життя
Юлія Ципляк
Пророкувата мить настала, Стрибок у вічність вже настав. Так довго я цього чекала, Коли б весь сніг і лід розтав. Усмішка тепла не сповзає З твоїх багряних тепер щік, Вона, палаючи, вже знає, Що треба, аби чоловік Радів життю та й знав: не марно Ці дні проводить в світі він. Кохання нас знаходить вчасно, Вмить позбавляючи руїн, Що встигли в серці вже з’явитись, Їх заліковує любов. Вона скрізь може опинитись, Підігріваючи всю кров Та повертаючи до тяги Сміливо жити без вагань. Кохання надає звитяги, На краще вічних сподівань! 27.08.2021, 3:00
2021-09-05 09:41:19
3
0
Інші вірші поета
Істина Під склепінням Додому Шипи
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2148
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1898