Нарешті
Відсортую тебе я по пам'яті. Ти змінилась, тож треба спочатку, Крок за кроком, де стіни пошарпані Твоїх вулиць тілесних у гавані Вже бувальщину переливають У посудину таїнств розгаданих. І спочатку пройдемося колом, Від джерел відштовхнемося, згодом Віднайду твоє серце надламаним, Але стільки років вже незайманим, Що жадатиме врешті поволі Незабутих ще ліків. В основі Складові будуть щонайпростіші, Та тепер ти в них віриш Нарешті. 16.11.2022 Світлина: https://t.me/silentflat
2022-11-29 11:04:09
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13132
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5644