Може, все ж?
Андрій Сидорець
Не знаю, як сказати тобі ці до болю знайомі 5 літер. Не знаю, чи почуєш ти, чи знову їх забере вітер. Що це зі мною, що за дивне в серці тепло? А це твоя СМС'ка. Тобі-таки не все одно Чому так важко підійти і сказати? Чому я постійно мушу мовчати? Може через те, що боюсь я себе? Може через те, що люблю я тебе? Й лише одна тривога постійно в голові... Прочитати в смс'ці "Не потрібен ти більше мені"...
2018-10-10 20:03:06
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mashka Zelenchuk
Гарно😊
Відповісти
2018-10-24 08:46:11
1
Андрій Сидорець
@Mashka Zelenchuk дуже дякую 🤗
Відповісти
2018-10-25 17:42:22
1
Інші вірші поета
Нескореним "Бути чи не бути..." Янголи в білих халатах. Сповідь почуттів
Інші поети
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2429
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593