Сповідь почуттів
Що ти, моє сонце, чи ти спиш, Чи згадуєш про когось серед ночі? І чому ти постійно мовчиш? Про почуття говорити не хочеш? Не бійся, я - німий. Шо знаю я, те знає лиш могила. І скільки б я на тебе не був злий, Не розповім твої секрети, моя мила. Твоє слово для мене - ангела пір'я, І до тебе свої промовляю молитви, Словами на небі ти пишеш сузір'я, І ними освітлюєш темнії битви. Розум і серце - головні вороги, Ніколи вони разом не будуть. Та як подивишсь без них навкруги, То зрозумієш: лиш вони тут боги. Для мене ж існує одна лиш соната: Твоїх слів прекрасний потік, Що готовий слухати я хоч і вік, І серця відкритая від щастя брама.
2018-12-29 22:35:14
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Андрій Сидорець
дякую 🤗
Відповісти
2018-12-30 08:26:21
Подобається
Божевільний
Цікаво-цікаво) ну на мою думку така поезія цікавіша за половину віршів, які опубліковані тут - в саргербуці
Відповісти
2019-08-28 11:10:05
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2862
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16776