Сповідь почуттів
Андрій Сидорець
Що ти, моє сонце, чи ти спиш, Чи згадуєш про когось серед ночі? І чому ти постійно мовчиш? Про почуття говорити не хочеш? Не бійся, я - німий. Шо знаю я, те знає лиш могила. І скільки б я на тебе не був злий, Не розповім твої секрети, моя мила. Твоє слово для мене - ангела пір'я, І до тебе свої промовляю молитви, Словами на небі ти пишеш сузір'я, І ними освітлюєш темнії битви. Розум і серце - головні вороги, Ніколи вони разом не будуть. Та як подивишсь без них навкруги, То зрозумієш: лиш вони тут боги. Для мене ж існує одна лиш соната: Твоїх слів прекрасний потік, Що готовий слухати я хоч і вік, І серця відкритая від щастя брама.
2018-12-29 22:35:14
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Андрій Сидорець
дякую 🤗
Відповісти
2018-12-30 08:26:21
Подобається
Божевільний
Цікаво-цікаво) ну на мою думку така поезія цікавіша за половину віршів, які опубліковані тут - в саргербуці
Відповісти
2019-08-28 11:10:05
1
Інші вірші поета
Доля в монеті: чи "Орел" полетить? Люстерце у серці Напишу... Життя. Графік. Траур
Інші поети
Pame
@Pame
alisa45
@alisa45
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2213
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3456