Розмови за чашкою чаю
Кароліна Дар
Моїм найкращим О. і О. Чашка теплого чаю знову зігріває наші долоні, На вустах застигли слова, розлетілися серед кімнати І танцюють зимовий вальс із сніжинками на балконі, Хоча хочеться тільки кричати... Ці чотири стіни, як частина одної вежі, Тож чого сидимо отут та в очах німі запитання? Розбивай же прокляте скло і виходь скоріше за межі Мовчання... Тихий затишок просто у тиші ледь торкає холодні душі, Налякається і тікає в темінь ночі ще трішки хоробро, - Чуєш, подруго, може, досить? - хтось порушив тишу байдужу. Так добре... Очі схрещені, наче шпаги, свою власну ведуть розмову, Кинеш оком на чай і наче аж до дна пропалюєш чашку, Ми ще дітьми, напевно, придумали невідому нікому мову Так важко... В хід піде солодка отрута, наші ліки коли погано, Шоколад зігріває пальці, мабуть, краще від цього чаю, Розтікається просто в душу й чорним пластиром склеює рану. Все знаю... Тихий затишок проникає, розливається владно тілом, Слово раптом злітає з вуст і ховається в темінь ночі І чомусь ніщо не лікує так майстерно і так уміло, Як ненависний шоколад, що чужі нагадує очі...
2019-01-13 05:42:44
4
0
Інші вірші поета
Роздоріжжя Небо впало на голову... Не зникає ніколи любов Зоряний вірш
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4361
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3232