Привіт
Божевільний
Привіт мій любий друже. Вибач, та в мені питання кипить. Ні, повір мені не байдуже, де саме твій портрет висить. Чи в підвалі добре захований, чи в залі можна легко знайти. Ну скажи, де він розташований, щоб я знав, куди мені йти. Втомився, втомився від брехні. Дозволь ту картину побачити. Я розумію: живемо у війні, та хочу збагнути, чи ти думав здаватися.
2019-09-27 18:14:28
6
0
Інші вірші поета
Корабель Якби ти могла зазирнути в мій світ... Я бачу твої червоні вуста.... Не боги
Інші поети
montelude
@montelude
N. F.
@nastya_frankie
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8381
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4228