Нас розділяє відстань поїздами...
Нас розділяє відстань поїздами, Мені до тебе невідомий шлях, І плаче небо білими сльозами, Втопивши моє горе у снігах. Все тяжко наболіле і несказане Прочтеш у невідправлених листах; Моє життя, із відстанню пов'язане, Мина в дорозі, мов кочівний птах. Розлуки віхола незванная Сліди любові встигла замести, І дотліває у пітьмі туманній Слабкий вогонь надії-самоти. Всьому бува свій час на світі - Тож бережіть, що можна зберегти; Коли серця розділені-розбиті, Любові не з'єднати, не сплести.
2020-09-16 04:41:49
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Як це чуттєво... Як торкає душу!
Відповісти
2020-09-16 15:02:53
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую за відгук, вірш дійсно був написаний під враженням від нерозділеного кохання, хтось з великих сказав, що найкраще народжується з болю, прикро, але він до біса правий
Відповісти
2020-09-16 15:07:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3214
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4859