Нас розділяє відстань поїздами...
Andrii Katiuzhynskyi
Нас розділяє відстань поїздами, Мені до тебе невідомий шлях, І плаче небо білими сльозами, Втопивши моє горе у снігах. Все тяжко наболіле і несказане Прочтеш у невідправлених листах; Моє життя, із відстанню пов'язане, Мина в дорозі, мов кочівний птах. Розлуки віхола незванная Сліди любові встигла замести, І дотліває у пітьмі туманній Слабкий вогонь надії-самоти. Всьому бува свій час на світі - Тож бережіть, що можна зберегти; Коли серця розділені-розбиті, Любові не з'єднати, не сплести.
2020-09-16 04:41:49
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Як це чуттєво... Як торкає душу!
Відповісти
2020-09-16 15:02:53
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую за відгук, вірш дійсно був написаний під враженням від нерозділеного кохання, хтось з великих сказав, що найкраще народжується з болю, прикро, але він до біса правий
Відповісти
2020-09-16 15:07:18
Подобається
Інші вірші поета
Палаючий під променями сонця ліс Якщо не є ти роду величного представник Мед поезії Зимовий спогад
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2144
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5139