Нас розділяє відстань поїздами...
Нас розділяє відстань поїздами, Мені до тебе невідомий шлях, І плаче небо білими сльозами, Втопивши моє горе у снігах. Все тяжко наболіле і несказане Прочтеш у невідправлених листах; Моє життя, із відстанню пов'язане, Мина в дорозі, мов кочівний птах. Розлуки віхола незванная Сліди любові встигла замести, І дотліває у пітьмі туманній Слабкий вогонь надії-самоти. Всьому бува свій час на світі - Тож бережіть, що можна зберегти; Коли серця розділені-розбиті, Любові не з'єднати, не сплести.
2020-09-16 04:41:49
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nadine Tikhonovitch
Як це чуттєво... Як торкає душу!
Відповісти
2020-09-16 15:02:53
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже дякую за відгук, вірш дійсно був написаний під враженням від нерозділеного кохання, хтось з великих сказав, що найкраще народжується з болю, прикро, але він до біса правий
Відповісти
2020-09-16 15:07:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4902
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13399