Ніхто не зна людської сили меж
Andrii Katiuzhynskyi
Ніхто не зна людської сили меж, Нікому не дано людського велич духу осягнути, Та якщо Надлюдини шлях колись ти обереш - Людиною навчись спочатку бути.
2021-02-23 05:27:08
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Ні, до цього великого майстра мені дуже і дуже далеко!
Відповісти
2021-02-23 06:05:23
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дай Бог, щоб їх в кожній країні було побільше!
Відповісти
2021-02-23 06:45:30
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дійсно, це таки правда, дякую!
Відповісти
2021-02-23 07:31:30
Подобається
Інші вірші поета
Розвалини сільскої школи Мрії дитинства Про полеміку Пам'яті одного поета
Інші поети
Dr. B
@Dr_B
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1447