Ніхто не зна людської сили меж
Andrii Katiuzhynskyi
Ніхто не зна людської сили меж, Нікому не дано людського велич духу осягнути, Та якщо Надлюдини шлях колись ти обереш - Людиною навчись спочатку бути.
2021-02-23 05:27:08
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Ні, до цього великого майстра мені дуже і дуже далеко!
Відповісти
2021-02-23 06:05:23
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дай Бог, щоб їх в кожній країні було побільше!
Відповісти
2021-02-23 06:45:30
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дійсно, це таки правда, дякую!
Відповісти
2021-02-23 07:31:30
Подобається
Інші вірші поета
Чаші Всевишнього Дівчині, яку не передбачити Цієї ночі місяць нависає То добре, що твій дім є чаша повна
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2020
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9751