Перед відлигою
Мороз скував все подихом льодяно-зимним, Сусідський пес - і той не витикає носа з конури; Палає сонця схід криваво-зоряним рубіном, І тільки диму клоччя лізе з димарів. На ясені співа маленька птаха дзвінко - Природа-чародійка ще дістане подарунок нам з суми; Розтопить відлига замети білі швидко, Якщо птахи співають радісно серед зими.
2021-02-22 05:14:27
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Соня Сотникова
Очiн холосый стiх!
Відповісти
2021-02-22 05:22:18
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1708
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1565