Я сонця роздивлявся схід над лукою
Andrii Katiuzhynskyi
Я сонця роздивлявся схід над лукою- Воно було довершене й прекрасне. Нехай від холоду коцюбнуть руки, Нехай недопалок у них загасне - Та дивуватиме завжди ця велич неземна, Коли світило новий день розпочина.
2020-12-24 06:51:13
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2020-12-24 15:45:23
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, мені дуже приємно!
Відповісти
2020-12-24 15:48:20
Подобається
Інші вірші поета
Лісовий хутір Східна легенда про метеликів Ошигамі Один ранок зі шкільного життя
Інші поети
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2451
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2364