Весна прийшла
Весна - тончиться снігу біле покривало, Кущі трави звільняючись - стають рудим рядном; Чорні проплішини весняної землі відталої Водою напуваючись - стають розкислим місивом-багном. Синиця-халамидниця весело тінькає - днів теплих просить, Цвірінькаючим горобцям весняне сонце надає утіхи і снаги, Статечний грак нерозторопно походжає, землю дзьобаючи носом, Шумливі галки пташинії розпочали торги. Шпак-пересмішник над усіма знущається навмисне: То трель його луна в повітрі, то - нявчить, як кіт; День жайворонка в небі ллється пісня... - Крокує семимильними весна кроками - її вже не спинить.
2021-03-20 08:38:41
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Velles
Как всегда пишите красотой художника🥰
Відповісти
2021-03-20 11:16:38
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Стараюсь - а там как уж получается!
Відповісти
2021-03-20 11:17:48
Подобається
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi получается🙂
Відповісти
2021-03-20 11:18:16
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2183
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1887