Весна прийшла
Весна - тончиться снігу біле покривало, Кущі трави звільняючись - стають рудим рядном; Чорні проплішини весняної землі відталої Водою напуваючись - стають розкислим місивом-багном. Синиця-халамидниця весело тінькає - днів теплих просить, Цвірінькаючим горобцям весняне сонце надає утіхи і снаги, Статечний грак нерозторопно походжає, землю дзьобаючи носом, Шумливі галки пташинії розпочали торги. Шпак-пересмішник над усіма знущається навмисне: То трель його луна в повітрі, то - нявчить, як кіт; День жайворонка в небі ллється пісня... - Крокує семимильними весна кроками - її вже не спинить.
2021-03-20 08:38:41
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Velles
Как всегда пишите красотой художника🥰
Відповісти
2021-03-20 11:16:38
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Стараюсь - а там как уж получается!
Відповісти
2021-03-20 11:17:48
Подобається
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi получается🙂
Відповісти
2021-03-20 11:18:16
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1706
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568