Дівчинка у синьому

Химера Зеленоока

Хтось носить білі пальта, Хтось одяга підбори. Диявол носить Prada. Мільйонники - затори. Туман вдягають гори. Та моди стоголосся Дівчатко не підкорить Із квітами в волоссі. Вона на перехресті Де час іде невпинно. Дівча з вогнем і честю, Одягнена у синє. У думці - бездоріжжя. Полонить - беззаконня. Тримає міцно віжжі, Облуди оборона. Душа ж несхильно рветься Крізь принципів кайдани Туди, де мрія серця Не буде ненастанна. Туди, де гра гітара, Де спокою години. Те місце домом стане Для дівчинки у синім. Та знов метаморфози Реальності колізій Поб'ють квітки морозом, Під комірець пролізуть. Та в своїм бастіоні Рішуче і несхильне, Мов океан солоний, Оте дівча у синім.

2018-04-16 07:05:12

8

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Marina Parthenovith

Чудовий вірш) Можна цілу поему створити)

Відповісти

2018-04-24 19:40:42

1

Химера Зеленоока

Ооо, невже?😁

Відповісти

2018-04-25 08:18:49

Подобається

Химера Зеленоока

@Marina Parthenovith Звучить цікаво🤔😊

Відповісти

2018-04-25 08:19:06

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1403

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2091