Шрами
Химера Зеленоока
Не дивись на мої старі шрами. Вони краяні сталлю і словом. Вони шарпані злими вітрами, Про таке зазвичай не говорять. Це - відмітки порушень кордону, Це - сліди від чужої сваволі. Це - останні мої бастіони В боротьбі із буденням за волю. Моє серце - зотліла лампадка, Яка жевріє в тріщин він'єтці. Хибних кроків одвічная згадка, Тихий відзвук надламаних терцій. За межею можливостей волі, Воно, певно, відродиться знову. У вогненім енергії колі, Ведучи зі зірками розмову. Не дивись на мої страрі шрами - Їх історії геть не цікаві. Лиш нових не додай ти так само, Як ті, що мені світ обіцяли.
2018-05-04 20:39:16
23
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Химера Зеленоока
@Субстанція Ночі Дякую😊
Відповісти
2018-05-05 05:48:20
Подобається
K L I F S
Надзвичайно 💞✨
Відповісти
2018-05-05 06:06:00
1
Химера Зеленоока
@ K L I F S Merci😊
Відповісти
2018-05-05 06:06:13
Подобається
Інші вірші поета
Митцям . . . Вірна Хроніки Інших
Інші поети
iriana clem
@iriana_clem
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1511
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4131