Шрами
Не дивись на мої старі шрами. Вони краяні сталлю і словом. Вони шарпані злими вітрами, Про таке зазвичай не говорять. Це - відмітки порушень кордону, Це - сліди від чужої сваволі. Це - останні мої бастіони В боротьбі із буденням за волю. Моє серце - зотліла лампадка, Яка жевріє в тріщин він'єтці. Хибних кроків одвічная згадка, Тихий відзвук надламаних терцій. За межею можливостей волі, Воно, певно, відродиться знову. У вогненім енергії колі, Ведучи зі зірками розмову. Не дивись на мої страрі шрами - Їх історії геть не цікаві. Лиш нових не додай ти так само, Як ті, що мені світ обіцяли.
2018-05-04 20:39:16
23
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Химера Зеленоока
Відповісти
2018-05-05 05:48:20
Подобається
K L I F S
Надзвичайно 💞✨
Відповісти
2018-05-05 06:06:00
1
Химера Зеленоока
@ K L I F S Merci😊
Відповісти
2018-05-05 06:06:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2548
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10205