Сон
Химера Зеленоока
Квіт жасміну. Мед із акації. Ніч, огорнена снами дівочими. Не ведусь на твої провокації, Хоч, відверто кажучи, хочеться. Як ти смієш так легко і болісно, Позбавляти опори і подиху? Констатую укотре : "Безсовісний.", І розвіюю чар твій докорами. Ти смієшся з моєї серйозності, В ночі шал з головою пірнаючи, Від її гіркоти і морозності Крові жаром себе захищаючи. Вітер шарпа фіранки мереживні. Ти сотаєш думок своїх плетиво. Відкриваюся беззастережно - Небагато нам часу відведено. Квіт жасміну. Мед із акації. І слова над алеями сонними. Не ведусь на твої провокації, Хоч давно проти них безборонна.
2018-06-07 19:45:21
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Химера Зеленоока
Дякую😊
Відповісти
2018-06-07 19:47:09
Подобається
Химера Зеленоока
Дуже смачна штука доречі😋
Відповісти
2018-06-07 19:49:09
Подобається
Інші вірші поета
Флер мелодій Коли янголу розбивають серце... Безсоння Дівчинка у синьому
Інші поети
Maee
@Maee
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15590
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139