Сон
Химера Зеленоока
Квіт жасміну. Мед із акації. Ніч, огорнена снами дівочими. Не ведусь на твої провокації, Хоч, відверто кажучи, хочеться. Як ти смієш так легко і болісно, Позбавляти опори і подиху? Констатую укотре : "Безсовісний.", І розвіюю чар твій докорами. Ти смієшся з моєї серйозності, В ночі шал з головою пірнаючи, Від її гіркоти і морозності Крові жаром себе захищаючи. Вітер шарпа фіранки мереживні. Ти сотаєш думок своїх плетиво. Відкриваюся беззастережно - Небагато нам часу відведено. Квіт жасміну. Мед із акації. І слова над алеями сонними. Не ведусь на твої провокації, Хоч давно проти них безборонна.
2018-06-07 19:45:21
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Химера Зеленоока
Дякую😊
Відповісти
2018-06-07 19:47:09
Подобається
Химера Зеленоока
Дуже смачна штука доречі😋
Відповісти
2018-06-07 19:49:09
Подобається
Інші вірші поета
Ритми Спостерігач Асимільована муза Про гординю і потяги
Інші поети
Nespassion
@Nespassion
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2027
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2437