Сон
Квіт жасміну. Мед із акації. Ніч, огорнена снами дівочими. Не ведусь на твої провокації, Хоч, відверто кажучи, хочеться. Як ти смієш так легко і болісно, Позбавляти опори і подиху? Констатую укотре : "Безсовісний.", І розвіюю чар твій докорами. Ти смієшся з моєї серйозності, В ночі шал з головою пірнаючи, Від її гіркоти і морозності Крові жаром себе захищаючи. Вітер шарпа фіранки мереживні. Ти сотаєш думок своїх плетиво. Відкриваюся беззастережно - Небагато нам часу відведено. Квіт жасміну. Мед із акації. І слова над алеями сонними. Не ведусь на твої провокації, Хоч давно проти них безборонна.
2018-06-07 19:45:21
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Химера Зеленоока
Дякую😊
Відповісти
2018-06-07 19:47:09
Подобається
Химера Зеленоока
Дуже смачна штука доречі😋
Відповісти
2018-06-07 19:49:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1726
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1966