Квіти

Химера Зеленоока

Як боляче нам іноді буває, Коли із серця проростають квіти. Свідомість в дивний манівець звертає, Полум'яніють зрадливо ланіти. Мінятися очі іскор смолоскипом, Дарбука серця ритмом б'є у грудях І посмішка до вуст рожевих липне. Які смішні закохані ці люди! Але за посмішкою часом драма, Набат у грудях сон вночі зганяє. Тривога в серці завива вітрами І розум у руках своїх тримає. Нема рятунку і немає ліків Від того, що людина тихо гасне. І відчай розрива безчасся криком: Закохані завжди такі нещасні.

2018-11-25 07:49:15

Інші вірші поета

Коли янголу розбивають серце... . . . Сон Асимільована муза

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Aracely Ara

@miraculose

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15816

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1190