Безсоння
Не хочу я спати. Ні зараз, ні потім, Ні будь-коли ще не зімкну я повік. Потужним парканом колючого дроту Безсоння протягнеться місяць і рік. Я буду дивитись, як падають зорі. Безодні, не надто маштабніш зіниць Розгорнуть свої неосяжні простори Лишень трошки нижче душевних криниць. І зорі впадуть в них сяйливим відлунням. І плескотом суму окресливши дно, Зорітимуть тепло крізь плетиво буднів Яке б не ладнали вони западло. Можливо я стану ледь-ледь маргінальна, Чи фурії пломінь воскресне в мені. Та буду я тепла і трішки в печальна В безсоння донжону на самому дні.
2018-11-17 21:43:39
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Химера Зеленоока
Дякую😊 Доречі,ти куди пропав? В Клані хвилюються, мене заледь не покусали 😶
Відповісти
2018-11-18 10:17:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6019
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5391