Два слова про жіночність
Жіночність - це безглузда трата часу. Ще сил і грошей, мислячи логічно. Це те, що долі дуже легко вкрасти, Без чого жити буде вкрай незвично. За догмами краси йдучи бездумно, Калічиш душу й серце в вирі критик. Все це закінчується надто сумно, У візерунках ран страшних відкритих. Нам кажуть залишатися собою Та йти несхильно по чиїйсь вказівці Здавати враз свій бастіон без бою, Зриваючись в заплутані манівці. Залізні нерви і невгасна врода - Це те, що вимагає світ від жінки. Її думки калічить вітер моди, Що шарпає життя тонкі сторінки. Жіночність - силіконове поняття, Принаймні, в час сучасних технологій. Але цього жінкам не треба знати, За приписами вір і психологій.
2018-05-24 07:15:00
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Химера Зеленоока
@Стренжер Мені приємно, що мої рядуки знаходять відгук в серцях читачів.
Відповісти
2018-05-24 09:06:24
1
Химера Зеленоока
Відповісти
2018-05-24 09:06:39
Подобається
Химера Зеленоока
@ Панк Дякую😊
Відповісти
2018-05-24 09:07:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1515
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3880