Листи

Химера Зеленоока

Я спалюю свої листи до тебе. Із ними тліє зранена любов, Яка віщує одиноке небо, Намистом беззмістовності розмов. Вони кричать про ріки й океани, Прокреслені на вицвілих щоках. Там лестощів немає і обману. Їм за конверт слугує болю страх. Вони палають теплих слів розмаєм, І сповідями падають долів. А ти, тим часом іншу обіймаєш, Свої чуття в очах її втопив. За віщо ж мені ночі недоспані? За віщо гіркий усміх на вустах? Я, як причинна, марю ненастанним: Розтануть воском у твоїх руках. Листи горять. І я горю із ними. Вже не трима мене моралі сталь. Я розчинюсь в стражанні, мов у димі, За вітром розвіваючи печаль...

2018-05-27 21:12:53

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

K L I F S

❤🌌

Відповісти

2018-05-28 06:30:30

Химера Зеленоока

Секрет😊

Відповісти

2018-06-21 09:47:00

Подобається

Інші вірші поета

. . . Про гординю і потяги Пульсації Бійся Бажань

Інші поети

Леді Ірина

@Lady_Iruna

NOVATOR

@petruha1307

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4094

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6598