Листи
Химера Зеленоока
Я спалюю свої листи до тебе. Із ними тліє зранена любов, Яка віщує одиноке небо, Намистом беззмістовності розмов. Вони кричать про ріки й океани, Прокреслені на вицвілих щоках. Там лестощів немає і обману. Їм за конверт слугує болю страх. Вони палають теплих слів розмаєм, І сповідями падають долів. А ти, тим часом іншу обіймаєш, Свої чуття в очах її втопив. За віщо ж мені ночі недоспані? За віщо гіркий усміх на вустах? Я, як причинна, марю ненастанним: Розтануть воском у твоїх руках. Листи горять. І я горю із ними. Вже не трима мене моралі сталь. Я розчинюсь в стражанні, мов у димі, За вітром розвіваючи печаль...
2018-05-27 21:12:53
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
K L I F S
❤🌌
Відповісти
2018-05-28 06:30:30
1
Химера Зеленоока
Секрет😊
Відповісти
2018-06-21 09:47:00
Подобається
Інші вірші поета
Слово Зустріч Асимільована муза Шрами
Інші поети
Едрін
@sad_fox
ZhaMar
@ZhaMar
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7015
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3152