Спостерігач
Химера Зеленоока
От би мати мені шість крил, Наче серафим. Не губитись у дощ І густий цигарковий дим Не вдихати. Не мліти безсонням Денно і нощно. І життєву науку Здати хоча б заочно. Не шаліти від слів твоїх, Ціанідно-солодких. Розуміти: для тебе гріх - То не більше, ніж подих. Від насмішок людських Захищатись хисткою святістю. Гострий в грудях біль Називати щемкою радістю. Я б ті крила назвала Ілюзії, Мить і Море, І Відверте бажання Руками звернути гори, Сон і Вічність. І в просторі Поміж мільйонів Всесвітів, Я б змогла тоді без заторів Маршрут накреслити. Та не маю я крил... Не судилося в цій історії. І ,забувши про сон , Чорну каву ковтаю знову я. Вона чорна, як Ніч і Смерть, А може - як Вічність. Люди топлять у ній свій страх І свою критичність. І завершеннь тяжкий ефір Просотавсь крізь віконниці, Щоб побачити, як уночі Нездійсненному моляться.
2018-04-21 15:20:35
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Химера Зеленоока
Мабуть через те, що писалось в глибоко-декадансовому настрої)
Відповісти
2018-04-21 15:34:10
1
556633
Атмосферно
Відповісти
2018-04-21 16:41:34
1
Химера Зеленоока
@556633 Дякую😊 Це надихає, коли твої твори пробуджують у свідомості читача певні образи, чи асоціації.
Відповісти
2018-04-21 16:42:47
2
Інші вірші поета
Митцям Спогад Опівнічний чай Про гординю і потяги
Інші поети
Воланд Дарсі
@nikita_rastorguev
Kristin
@Khris_K
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2162
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2782