Спостерігач

Химера Зеленоока

От би мати мені шість крил, Наче серафим. Не губитись у дощ І густий цигарковий дим Не вдихати. Не мліти безсонням Денно і нощно. І життєву науку Здати хоча б заочно. Не шаліти від слів твоїх, Ціанідно-солодких. Розуміти: для тебе гріх - То не більше, ніж подих. Від насмішок людських Захищатись хисткою святістю. Гострий в грудях біль Називати щемкою радістю. Я б ті крила назвала Ілюзії, Мить і Море, І Відверте бажання Руками звернути гори, Сон і Вічність. І в просторі Поміж мільйонів Всесвітів, Я б змогла тоді без заторів Маршрут накреслити. Та не маю я крил... Не судилося в цій історії. І ,забувши про сон , Чорну каву ковтаю знову я. Вона чорна, як Ніч і Смерть, А може - як Вічність. Люди топлять у ній свій страх І свою критичність. І завершеннь тяжкий ефір Просотавсь крізь віконниці, Щоб побачити, як уночі Нездійсненному моляться.

2018-04-21 15:20:35

9

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Химера Зеленоока

Мабуть через те, що писалось в глибоко-декадансовому настрої)

Відповісти

2018-04-21 15:34:10

1

556633

Атмосферно

Відповісти

2018-04-21 16:41:34

1

Химера Зеленоока

@556633 Дякую😊 Це надихає, коли твої твори пробуджують у свідомості читача певні образи, чи асоціації.

Відповісти

2018-04-21 16:42:47

2

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2226

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1399