Ритми
Діставай дарбуку! Я сьогодні Жінка. Я Богиня Звуків, Що сміється дзвінко! Гучно грайте, флейти! Я сьогодні буду Краще від десерту, Гірше від отрути. Я сьогодні стану Більше-не-твоєю Вітром між містами, В морі течією. Розчинюсь у нотах, Прогримлю у ритмі Музика не проти - Наче сон, привітна. І мої прокляття, Демони і змії Більше не завада Справжній серця силі. Відчай аж до сміху, І до сліз кохання. Ця фатальна втіха, Це сліпе бажання. У вогні і димі Від мостів позаду Посмішка дитини На губах засяде. Діставай дарбуку! Я жива, я сильна І в сплетінні звуків. Трохи божевільна.
2018-08-06 12:55:35
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Стефанія
Наче десь високо і так вільно🌬️
Відповісти
2018-08-06 13:11:13
2
Химера Зеленоока
Відповісти
2018-08-06 13:22:43
1
Химера Зеленоока
@Стефанія Дякую😊
Відповісти
2018-08-06 13:23:20
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4193
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995