Ритми

Химера Зеленоока

Діставай дарбуку! Я сьогодні Жінка. Я Богиня Звуків, Що сміється дзвінко! Гучно грайте, флейти! Я сьогодні буду Краще від десерту, Гірше від отрути. Я сьогодні стану Більше-не-твоєю Вітром між містами, В морі течією. Розчинюсь у нотах, Прогримлю у ритмі Музика не проти - Наче сон, привітна. І мої прокляття, Демони і змії Більше не завада Справжній серця силі. Відчай аж до сміху, І до сліз кохання. Ця фатальна втіха, Це сліпе бажання. У вогні і димі Від мостів позаду Посмішка дитини На губах засяде. Діставай дарбуку! Я жива, я сильна І в сплетінні звуків. Трохи божевільна.

2018-08-06 12:55:35

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Стефанія

Наче десь високо і так вільно🌬️

Відповісти

2018-08-06 13:11:13

2

Химера Зеленоока

@Стренжер Меrci😊

Відповісти

2018-08-06 13:22:43

1

Химера Зеленоока

@Стефанія Дякую😊

Відповісти

2018-08-06 13:23:20

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2842

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5742