Шторм
У душі крився шторм. Ще півтакту - і я на межі. Грізним гребенем хмари Рівняє гряда блискавиць. А я знову зі спокою вниз, У круті віражі. До півсмерті, до того часу, Як впаду долілиць. Розтривожене небо Хита своїм сивим чолом, Прихиляється лагідно скронею До моїх віч. А я, тільки зачнеться світати, Вдягаю шолом І, немов камікадзе, Пірнаю у хвилі облич. Поміж них твоє тліє примарою Знову і знов. Як кайданки, дзвенить тихий Спогад насмішкою вуст. Це уже не прихильність, Але іще не любов. Якщо хочеш, аби я зізналась - Візьми і примусь. Крає лезом зап'ясток Тінь зморшки на твоїм лиці. Тихий осуд вповзає гадюкою В доторк руки. Я ховаю від слів і від рук твоїх Рани й синці. Хоч між нами не кілометри, Але роки. Непокірна і нелогічна - Така я є. Не тікатиму, доки мене Не тримаєш ти... Блискавиця у груди Сильніше й сильніше б'є, Доки відчаю злива не буде Килимом йти...
2019-01-22 09:54:40
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Химера Зеленоока
Відповісти
2019-01-22 10:07:34
Подобається
Химера Зеленоока
То була ніч. Мозок і телефон бастували😊
Відповісти
2019-01-22 10:08:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3734
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1648