Шторм
У душі крився шторм.
Ще півтакту - і я на межі.
Грізним гребенем хмари
Рівняє гряда блискавиць.
А я знову зі спокою вниз,
У круті віражі.
До півсмерті, до того часу,
Як впаду долілиць.
Розтривожене небо
Хита своїм сивим чолом,
Прихиляється лагідно скронею
До моїх віч.
А я, тільки зачнеться світати,
Вдягаю шолом
І, немов камікадзе,
Пірнаю у хвилі облич.
Поміж них твоє тліє примарою
Знову і знов.
Як кайданки, дзвенить тихий Спогад насмішкою вуст.
Це уже не прихильність,
Але іще не любов.
Якщо хочеш, аби я зізналась -
Візьми і примусь.
Крає лезом зап'ясток
Тінь зморшки на твоїм лиці.
Тихий осуд вповзає гадюкою
В доторк руки.
Я ховаю від слів і від рук твоїх
Рани й синці.
Хоч між нами не кілометри,
Але роки.
Непокірна і нелогічна -
Така я є.
Не тікатиму, доки мене
Не тримаєш ти...
Блискавиця у груди
Сильніше й сильніше б'є,
Доки відчаю злива не буде
Килимом йти...
2019-01-22 09:54:40
6
2