Бійся Бажань
І що, здавалося б, із того? Як небо є, то й зорі будуть. Але до Всесвіту вимоги Ти все ж берешся оприлюднить. "Кохання хочу!". Милий світе! Поглянь звисока на причинну, Чиї ще не зів'ялі квіти Собі зів'ять просять причину. Немов дитяча забаганка, У вухах Всесвіту дзвеніло: "Кохати хочу без останку. І ще аби мене любили. " Хотіла - маєш. Розпишися. Недоспані зимові ночі Не спи, і за того молися, Хто тебе бачити не хоче. А інший гасне і зітхає, Коли твій образ тане димом У вогнянім думок розмаї, І сум ножа встромляє в спину. І що, здавалося б, із того? Таке просте людське бажання... А жаль, що в нас немає змоги Самим собі обрать кохання.
2018-11-21 19:58:08
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Стренжер
Неперевершено і правдиво!)💞оплески👏💫
Відповісти
2018-11-21 20:05:01
1
Химера Зеленоока
Відповісти
2018-11-21 23:19:54
1
Сонях у полі
Це настільки прекрасно, що навертаються сльози
Відповісти
2019-07-22 12:18:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4763
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10205