Ти
Химера Зеленоока
Твої втомлені очі і звиті судинами руки. І тонкі, безкінечно усміхнені, ніжні вуста. Тихий голос, що часом міниться потужністю звуку, І валами морськими над інших людей вироста. В твоїм погляді іскри зірок, що згорали ночами Наче місячний камінь, зорить у них вічна жага. І волосся, скуйовджене сонцем і вмите дощами, На тривоги чола неслухняним промінням ляга. Знаю ти не боявся ніколи іти проти вітру, Ти за серцем своїм полум'яним звертав в манівці. І слідами щасливих між моху й пахучого мирту Ти ішов ген за обрій повз мури, воїв і сліпців. Не пристало поетові марить одним силуетом, Та що вдію, як пам'ять отруту пустила у кров? Як молитву, рядки я повторюю тихо і вперто : Ти - безсоння. Ти - вірші. Ти - вічність. Ти - мить. Ти - любов.
2019-01-22 16:50:58
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Химера Зеленоока
😊😘
Відповісти
2019-01-22 16:53:18
Подобається
Химера Зеленоока
Дякую, що ви розділяєте їх зі мною)
Відповісти
2019-01-22 17:07:06
Подобається
Химера Зеленоока
Merci)
Відповісти
2019-01-30 07:37:53
Подобається
Інші вірші поета
. . . Мовні поранення Тихіше Ритми
Інші поети
Pavlik Panko
@Pavlo_Panko
fik_snaet_kto
@fik_snaet_kto
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15631